Тема гуманітарного розмінування сьогодні є пріоритетною для нашої держави.
В першу чергу – це безпека наших людей. Також йдеться про стабілізацію і відновлення економіки, продовольчу незалежність України.
Втім, за словами народного депутата України Ігоря Молотка, заступника голови Комітету з питань бюджету, голови підкомітету з фінансового контролю та діяльності Рахункової палати, результати нещодавно проведеного аудиту Рахункової палати свідчать: процес очищення земель від вибухонебезпечних предметів потребує суттєвого вдосконалення.
Основних проблем, що гальмують розмінування, існує декілька.
Зокрема, негативно впливає на процес гострий дефіцит техніки та кваліфікованих фахівців.
Як зазначено у звіті по підсумками аудиту, переважна більшість робіт з розмінування проводиться вручну.
Також гальмують процес складні та забюрократизовані процедури компенсацій аграріям (у 2024 році фінансування отримали лише 3,4% господарств, які подавали заявки).
Окрім цього впливають відсутність єдиного порядку планування, моніторингу та координації дій, затягнуті закупівлі та неефективне використання міжнародної допомоги (частину техніки досі не введено в експлуатацію, а деякі ділянки включалися у плани двічі).
За таких умов, як зазначає парламентар, очищення сільськогосподарських угідь може розтягнутися більш ніж на 80 років.
За офіційною статистикою, сьогодні у Сумській області очищено лише 0,16% небезпечних земель, а у сусідній Чернігівській – 0,21%.
В Україні на потенційно забруднених територіях проживають 6,4 мільйона людей.
Лише за роки повномасштабного вторгнення загинуло понад 190 аграріїв, які намагалися обробляти свої землі.
Через низькі темпи розмінування, за оцінками Інституту глобальних змін Тоні Блера та Міністерства економіки України, щороку країна втрачає близько 11 млрд доларів США валового внутрішнього продукту.
На 4,3 млрд доларів скоротився агроекспорт, держбюджет недоотримує понад 1,1 млрд доларів податкових надходжень.
Ситуацію ускладнює і те, що з 73 офіційно зареєстрованих операторів протимінної діяльності реальні роботи виконують лише 24, і більшість із них мають сертифікацію виключно для ручного розмінування.
Щоб прискорити процеси гуманітарного розмінування, за словами Ігоря Молотка, першочергово треба створити єдиний орган для координації всіх робіт з цього напрямку.
Також необхідно розробити єдині стандарти планування, контролю та звітності.
Окрім цього необхідно спростити процедуру компенсації аграріям. І, безумовно, працювати над тим, щоб оператори були забезпечені сучасною технікою для механізованого розмінування.
«Від оперативності ухвалення рішень сьогодні, залежить життя людей, продовольча безпека. Маємо безліч прикладів, коли ворог навмисно мінує поля, знищує сільськогосподарську техніку. Ми не можемо дозволити собі втрачати десятиліття на розмінування. Дієві механізми потрібні вже зараз. Українська земля повинна бути вільною від мін так само, як і від окупантів», – наголосив Ігор Молоток.
