Гірські зсуви та солотвинське провалля: чому Закарпаття опинилося під загрозою масштабних руйнувань і як науковці пропонують зменшити ризики.
На Закарпатті налічується понад три тисячі зсувів, а в Солотвині продовжує зростати карстове провалля, діаметр якого вже перевищив 350 метрів. Науковець роз’яснив, чому виникають такі явища та чи є можливість запобігти їх поширенню.
Про це в ефірі Українського радіо Ужгород розповів декан географічного факультету Ужгородського університету Іван Калинич.
Чому в Солотвині з’являються великі провалля
Іван Калинич спостерігає за ситуацією в Солотвині з 1983 року. За цей період розміри карстових провалів значно збільшилися. У 1980-х їхній діаметр складав 20–30 метрів, а зараз найбільше провалля перевищує 350 метрів.
Науковець пояснив, що проблема пов’язана із попереднім видобутком солі. У 2000-х роках видобуток було зупинено, після чого шахти почали аварійно затоплюватися. Вода розчиняла сіль, утворюючи на глибині від 80 до понад 200 метрів пустоти, у які обвалюється земля.
Ситуацію ускладнило порушення водовідведення. Раніше навколо шахт існувала мережа канав, облаштованих у 1919–1920-х роках. Проте після розподілу земель власники деяких ділянок перекрили ці канави заїздами та містками, внаслідок чого вода перестала вільно стікати.
За словами Калинича, повністю ліквідувати такі провалля практично неможливо. Водночас постійні дослідження за допомогою георадарів, електросейсморозвідки та супутникового моніторингу InSAR можуть допомогти стримати їхнє поширення та визначати місця можливих обвалів.
Окремо фахівець звернув увагу на ситуацію біля озера Кунігунда. Над ним знаходиться сміттєзвалище, на території якого вже стався зсув. Дорога в цьому районі обвалилася, а відходи поступово сповзають у бік озер, хоча наразі до них не дійшли.
Де на Закарпатті спостерігається найбільше зсувів
Найбільша кількість зсувів фіксується у районах Синевира, Колочави, Ясіні, а також у Рахівському та Тячівському районах.
Серед причин Калинич зазначає тривалі дощі, вирубку лісів, підрізання схилів та забудову берегів гірських річок і потічків. Це може спричиняти формування селевих потоків.
“Сель набагато страшніший за будь-який паводок, бо зносить усе на своєму шляху. Це важка маса”, – додав він.
Додатковий вплив чинять зміни клімату. Після тривалого періоду посухи поверхня ґрунту гірше вбирає воду, а інтенсивні опади посилюють ерозійні процеси. Ситуацію ускладнює й те, що шар гумусу в горах становить менш ніж 10 сантиметрів. Через рух техніки на таких ділянках можуть виникати ерозійні канави завглибшки до трьох метрів.
Небезпечними залишаються також окремі гірські туристичні маршрути й автомобільні дороги, де спостерігаються каменепади. Можливі ризики науковець також вказав і на полонині Руна, де під час будівництва доріг підрізали схил.
Як запобігти небезпечним зсувам
Для зменшення ризиків Калинич закликає дотримуватися правил забудови, не будувати споруди на схилах і в заплавах річок, а також зберігати ліси та висаджувати нові дерева.
Науковці Ужгородського університету вже подали грантову заявку на проєкт супутникового моніторингу зсувів. Зокрема, планується спостерігати за рухом ґрунту вздовж дороги на Самбір. Технологія дозволить фіксувати зміщення навіть на кілька сантиметрів. Результати розгляду заявки очікують у листопаді.
Якщо жителі помітили тріщини в грунті, просідання землі чи деформації поблизу будинків або доріг, науковець рекомендує повідомити про це місцеву громаду. Там можуть підказати, куди звернутися далі.
Нагадаємо, що на території Національного військового меморіального кладовища на Київщині після сильної зливи розмило дороги, а в зоні поховань утворилися провали. Про це повідомив Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ), опублікувавши відео кадри з території НВМК.
