Культура
В Україні презентували цифрову базу українських рукописних книг XI-XVI століть. Наразі вона налічує близько 1400 манускриптів, походження яких підтвердили науковці. Проєкт покликаний зберегти пам’ять про українську писемну спадщину та зробити її доступнішою для дослідників з усього світу
Зміст
На презентації побувала кореспондентка Еспресо Катерина Галко.
У базі зібрана інформація про назви рукописів, орієнтовний час їх створення, місця зберігання та кількість сторінок. Для окремих пам’яток доступні цифрові копії. Дані систематизують на основі відкритих джерел, зокрема електронних каталогів закордонних бібліотек та архівів.
За словами Ганни Горобець, директорки видавництва “Горобець” і керівниці проєкту “Повертаємо в Україну культурну спадщину”, робота над базою розпочалася у 2020-2021 роках. Відтоді науковці не лише збирають відомості про рукописи, а й досліджують їхнє походження, щоб підтвердити належність до української культурної спадщини.
“Ми її наповнюємо стільки, скільки знайдемо книг. А пошук триває. Тобто це не остаточна цифра 1400 – їх може бути набагато більше”, – зазначила Ганна Горобець.
За словами учасників проєкту, значна частина українських рукописів нині зберігається за кордоном. Тому одним із довгострокових завдань команди є повернення цих пам’яток в український науковий обіг, зокрема у вигляді факсимільних копій, які дадуть змогу досліджувати оригінали без необхідності їх фізичного переміщення.
“У проєкті, який ми сьогодні презентували, наші науковиці обробляли електронні каталоги в Польщі й у Росії, тобто російські. Це не означає, що ми працюємо з агресором. Ми беремо ту інформацію, яка є доступною у відкритих джерелах. На жаль, найбільше нашої літописної спадщини, 90%, перебуває в Росії, 9% – у Європі та США, і тільки 1% – в Україні”, – розповіла вона.
Член-кореспондент НАН України, професор і дослідник проєкту Віктор Мойсієнко наголосив на важливості збереження української писемної традиції. За його словами, у реєстрі зафіксовано близько 100 рукописів XI–XII століть. Їхнє українське походження встановлюють, зокрема, за історичними відомостями, орфографічними та мовними особливостями.
“Не тільки законами потрібно захищати мову. Потрібно говорити мовою, говорити по-українськи. Це найкращий захист української мови”, – підкреслив Віктор Мойсієнко.
Проєкт реалізують за підтримки Українського культурного фонду. Партнером презентації став Національний заповідник “Софія Київська”.
Цифрова база доступна онлайн для студентів, науковців і всіх охочих незалежно від країни перебування. Команда планує постійно поповнювати реєстр новими знахідками, розширювати дослідження та сприяти поверненню українських рукописів до наукового й культурного простору України.
