Цього року Україна не тільки посилила наявні напрями роботи, а й сфокусувалася на розвитку нових технологічних сфер, актуальних у сучасних реаліях. Детальніше – у колонці заступника міністра цифрової трансформації, керівника проєкту Дія.City Олександра Борнякова для РБК-Україна.
Про defense-tech
Нашим пріоритетом у 2023 році стали проєкти, спрямовані на технологічне посилення української армії. Після повномасштабного вторгнення українські розробники почали активно генерувати боєздатні та конкурентоспроможні оборонні рішення. Розуміючи, наскільки сильний імпакт вони можуть мати для наближення перемоги, Мінцифра разом з Міноборони, Генштабом, РНБО, Мінстратегпромом та Мінекономіки створили кластер Brave1 – платформу, яка об’єднала всіх стейкхолдерів defense-tech сектору – бізнес, державу та військових – і стала майданчиком для розробки проривних оборонних технологій українського виробництва.
Зараз на платформі зареєстровано понад 900 розробок, 423 з яких отримали статус BRV1, тобто високу та середню оцінку від експертів Генштабу. Це означає, що ці рішення є цікавими й пріоритетними для Сил безпеки і оборони та отримують всебічну підтримку від кластера, зокрема фінансову, організаційну та інформаційну. Усього за 8 місяців роботи Brave1 профінансував 137 розробок на 2,325 млн доларів.
У межах кластера представлено абсолютно різні оборонні технології — безпілотні авіаційні та роботизовані комплекси, розробки у сфері РЕБ/РЕР, AI-рішення, технічне обладнання для розвідки, навігації та геоінформаційних систем, ракетно-артилерійського вогневого ураження, роботизовані й телекеровані установки, морські дрони тощо.
Серед найбільш знакових і добре відомих продуктів, з якими працює Brave1, — турель "Шабля" і платформа "Рись" з віддаленим керуванням. А також плащ-невидимка, який маскує наших військових від російських тепловізорів і дронів з тепловізійними камерами. Ці технології вже активно застосовують на полі бою та зберігають життя наших захисників.
Про Дія.City
Весь минулий рік простір Дія.City продовжував розвиватися й поповнюватися новими резидентами. За цей час до нього долучилося 370+ компаній. Це потужні як міжнародні, так і українські гравці — ELEKS, Avenga, Nokia, Quantum Systems, Uklon, Vodafone, Нова пошта та інші. Тож загалом умовами простору зараз користуються вже понад 760 резидентів, у яких працюють більш ніж 60 тисяч людей.
Зараз ми сфокусовані на тому, щоб якнайбільше технологічних компаній мали можливості працювати та розвиватися в межах простору. Особливо це стосується defense-tech. Тому раніше таку можливість ми дали компаніям, які займаються розробкою та виробництвом повітряних, водних і наземних безпілотників, їх технічним обслуговуванням та ремонтом, навчанням керування дронами та аеророзвідки. Загалом у Дія.City вже працює понад 80 компаній, які створюють дрони, роботи та інші оборонні інновації.
Для таких компаній резидентство в Дія.City — це можливість побудувати прозору й ефективну корпоративну структуру, що дуже важливо для залучення інвестицій. Окрім цього, потужним стимулом для масштабування бізнесу є ПнВК, що діє в межах простору і дає змогу резидентам реінвестувати кошти в розвиток. Маємо кейс, коли одна з потужних компаній оборонно-промислового комплексу за рік роботи на ПнВК закумулювала бюджет та побудувала власний R&D-центр.
Про розвиток стартап-екосистеми
Ми поставили для себе мету — збільшити кількість стартапів на мільйон населення. Для цього працюємо по 3 основних треках.
Перший — це формування культури технологічного підприємництва серед школярів та студентів. Щоб вони після закінчення навчання чи навіть у процесі здобуття освіти мали відповідні скіли й могли створити власний бізнес-проєкт. Другий — створення акселераційних можливостей. Для цього ми запускаємо різні програми разом з бізнесом та спілкуємося про залучення в Україну таких організацій, як Techstars, Plug and Play, Alchemist Accelerator.
І третій, мабуть, найважливіший, — спрощення доступу до інвестицій та грантових можливостей. Ми продовжуємо працювати над тим, щоб обʼєднати міжнародні інвестиційні фонди ідеєю підтримки української цифрової економіки. Наша мета — зібрати близько 200 млн доларів для українських стартапів. Зараз, якщо не брати до уваги сектор defense-tech, працює вже 4–5 великих фондів, які створені ексклюзивно для підтримки українських стартапів.
У цьому напрямі також активно працює Український фонд стартапів. Він є найбільшим ангельським інвестором у країні. За 2023 рік розмір підтримки фондом стартапів та проєктів становить майже 2,7 млн доларів у межах реалізації основних грантових та партнерських програм.
Про штучний інтелект
Цього року штучний інтелект став темою номер один у всьому світі. Україна як технологічна держава також не стоїть осторонь цього тренду й активно посилює свої позиції в розвитку AI, а також інтегрує його в усі сфери життя — від бізнесу до державного управління.
У 2023 році ми презентували дорожню карту регулювання штучного інтелекту в Україні, яка описує наше бачення впровадження національного законодавства у сфері AI. Доркарта ґрунтується на підході, який ми назвали Bottom-up — тобто рух знизу вгору. Це означає, що спочатку держава надасть бізнесам усі інструменти, щоб підготуватися до вимог національного регулювання, і лише після цього запровадить законодавство щодо штучного інтелекту.
Такий підхід допоможе компаніям завчасно адаптувати власні AI-продукти під майбутні вимоги українського регулювання. Важливо, що наші стандарти будуть синхронізовані з європейськими вимогами. Це дасть змогу українським компаніям легко виходити на міжнародні ринки в майбутньому, коли Європа ухвалить власне законодавство у сфері штучного інтелекту.
Про українське е-резидентство
У грудні ми запустили бета-тестування uResidency — української програми електронного резидентства, завдяки якій громадяни інших країн зможуть реєструвати ФОП в Україні та вести бізнес з будь-якої точки світу, сплачуючи податки до нашого бюджету.
Ця програма стане потужним джерелом для відновлення нашої економіки завдяки оподаткуванню іноземних підприємців, а також посилить бренд України як цифрової держави.
У фокусі uResidency — власники малого бізнесу з Азії та Європи, зокрема спеціалісти з ІТ-сфери та фахівці, які надають онлайн-послуги у сфері креативної економіки. На початку наступного року програма стане доступною громадянам перших чотирьох країн — Індії, Пакистану, Таїланду та Словенії. З розгортанням програми цей список розширюватиметься.
Про віртуальні активи
На початку року запустили безоплатний освітній курс із криптограмотності та блокчейну на Дія.Освіта, до якого приєдналися вже 21 000 українців. Разом з колегами з Комітету з питань правової політики працювали над концептом «цифрової речі», різновидом якої є криптоактиви, і це вже закріплено в Цивільному кодексі. Щоб визначити потреби криптобізнесу в нашій країні, ініціювали та презентували дослідження «WEB3 для України: діалог із засновниками». У ньому взяли участь 50 web3-підприємців. Результати цього дослідження ми врахуємо під час формування й реалізації державної політики в галузі цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій в Україні.
Також цього року зареєстрували альтернативний законопроєкт № 10225-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні». Основна мета — запустити ефективний крипторинок та запровадити зрозумілі правила оподаткування операцій з новим класом активів.
Про плани на 2024 рік
Defense-tech ще довгий час буде нашим незмінним пріоритетом. У наступному році плануємо створити Армію роботів та Армію РЕБ у межах Brave1, щоб на передовій ставало ще більше ефективних рішень, які зберігають життя наших захисників.
Створення найкращих умов для технологічного сектору — ще один важливий напрям роботи. Ми продовжуватимемо працювати над тим, щоб компанії мали всі можливості для розвитку й масштабування саме в нашій країні, щоб тут народжувалися єдинороги, а в Україну заходили світові технологічні гіганти. Впевнений, що Україна майбутнього — це успішна технологічна держава, країна інновацій, де вигідно й перспективно будувати бізнес.
У планах також запустити регуляторну пісочницю для високотехнологічних стартапів, які працюють у сфері web3 та AI. У межах цього середовища компанії зможуть розробляти та тестувати свої продукти на відповідність майбутньому законодавству, отримуючи всебічну підтримку з боку держави.
У наступному році продовжимо бустити розвиток штучного інтелекту. Плануємо розробити Білу книгу, сформувати загальні та секторальні рекомендації для бізнесу й запустити курс з AI для студентів-медиків. Крім цього, працюватимемо над Government BI — системою для ухвалення зважених управлінських рішень на основі Big Data та AI. Також у планах створити хаб для міжнародних GovTech-розробок, щоб обмінюватися досвідом з іншими країнами та масштабувати успішні рішення.
