Під час розкопок стародавнього фракійського міста на півдні Болгарії археологи натрапили на незвичний бронзовий механізм усередині місцевого храму.
Археологи, що займаються розкопками давнього фракійського міста на півдні Болгарії, виявили дивний бронзовий механізм всередині храму.
Об’єкт з кільцем та чотирма ретельно виготовленими гачками був знайдений неподалік від села Васил Левський, де дослідники вивчають укріплене поселення, яке, можливо, стало першою столицею Одриського царства, зазначає Arkeo News.
Поселення датується переважно VI та V століттями до нашої ери та містить монументальну кам’яну архітектуру, оборонні стіни та релігійні споруди. Розкопки проводить доцент Костадін Кісьов, директор Регіонального археологічного музею в Пловдіві, який періодично досліджує цю місцевість вже приблизно три десятиліття.
В інтерв’ю болгарському телеканалу bTV Кісьов описав знахідку як бронзовий механізм, що не має аналогів серед предметів, з якими його команда зустрічалася раніше. Знайдений у вхідній камері, або пронаосі, храму, він складається з кільця, що підтримує чотири гачки з ретельно сформованими зубцями, що спрямовані назад і нагадують рибальські гачки.
Кісьов підкреслив точність його виготовлення та припустив, що механізм міг спочатку бути призначений для підтримки підвісних ламп. Таке розташування могло б вміщати лампи, виготовлені з глини, бронзи або скла. Проте археологи не знайшли ланцюгів, необхідних для їх підвішування. Інша версія полягає в тому, що механізм міг бути пов’язаний з риболовлею. Кісьов зазначив, що помітні бородки нагадують ті, що застосовуються на рибальських гачках, хоча їхній надзвичайно великий розмір ускладнює інтерпретацію.
Поселення розташоване поблизу річки Стряма, притоки Мариці, проте механізм, ймовірно, не підходив для риболовлі на відносно невеликих водних шляхах. Кісьов висловив припущення, що обладнання такого розміру могло використовуватися на більших річках, таких як Мариця або Дунай, чи в морі. Жодна з інтерпретацій не була підтверджена, і первісне призначення предмета залишається загадкою.
Кісьов також акцентував увагу на масштабах і витонченості стародавнього поселення, яке займає гірську терасу вздовж південного підніжжя Балканських гір. За даними муніципалітету Карлово, археологічний комплекс охоплює понад три гектари та включає укріплену цитадель і ранню фракійську храмову архітектуру.
Цю місцевість іноді називають Золотим містом фракійців – сучасним поняттям, пов’язаним з незвичайно оздобленою черепицею на даху. Кісьов пояснив, що черепиця має кілька захисних шарів, включаючи червоні та чорні покриття та золотисту поверхню, виготовлену з використанням мінерального пігменту. Деякі з них вражаюче добре збереглися, незважаючи на близько 2500 років впливу навколишнього середовища.
Розкопки також виявили сліди значного релігійного комплексу. Дослідники виявили дві архітектурно схожі будівлі, причому другий храм все ще підлягає дослідженню. Їхній тісний структурний зв’язок свідчить про можливу належність до більшого священного району. Кісьов припустив, що будівлі могли бути присвячені різним божествам, хоча археологи ще не встановили, яким богам там поклонялися.
Нагадаємо, що в околицях французького міста Труа археологи знайшли три римські могили, в яких виявилися скляний посуд, амфора та кераміка. Ці знахідки датуються кінцем III або початком IV століття.
