Попри відсутність дозволів від української влади, російські археологи продовжують незаконні розкопки в окупованому Криму та на Херсонщині, а їхні результати згодом з’являються на сторінках російських наукових видань.
Нещодавно вийшла стаття археолога Миколи Винокурова, присвячена дослідженням городища Артезіан, яка опублікована у 31 томі збірника Стародавності Боспора Інституту археології РАН.
Автор повідомляє, що у 2024−2025 роках під час розкопок південного теменосу Артезіана та суміжних ділянок було виявлено нові культові споруди. Серед них – вівтарі, жертовники та ботроси – особливі ями, пов’язані з ритуальними практиками. У статті детально описуються, зокрема, жертовник та вівтар з сирцю, а також кулі з ритуальними підношеннями – керамічні, червонолакові та ліпні посудини.
Археолог не вперше працює на цій території. У своїй бібліографії він посилається на власні роботи попередніх років, присвячені південному теменосу Артезіана та його культовим конструкціям. Зокрема, у 2024 році Винокуров вже опублікував роботу про землетрус другої половини III століття та нового жертовника хтонічним богам на цьому городищі. Ще одна публікація того ж року була присвячена храму Зевса Генарха з написом царю Фарнаку.
Проведення розкопок російськими археологами на окупованій українській території є незаконним.
Після анексії Криму Росія створила власну систему археологічних установ та продовжила дослідження українських пам’яток без узгодження з українським Міністерством культури. Українські правоохоронці вже зафіксували численні такі випадки. У 2025 році Національна поліція оголосила підозру російському археологу, який організував розкопки на території комплексу Стародавнє місто Пантікапей у Керчі. За даними слідства, незаконні роботи призвели до часткової руйнації пам’ятника.
У серпні 2026 року СБУ також оголосила підозру двом археологам, які продовжили розкопки в Криму після окупації без отримання дозволу від Міністерства культури України. Згідно з даними українських правоохоронців, для легалізації своєї діяльності вони використовували так звані відкриті листи, видані окупаційними органами. Слідство вважає, що внаслідок цих робіт був безповоротно знищений культурний шар пам’ятника, а частина артефактів була незаконно вилучена.
Українське Міністерство культури також повідомляло про систематичне привласнення Росією культурних цінностей, знайдених під час незаконних археологічних досліджень у Криму. У 2025 році ГУР опублікувало інформацію про 110 таких культурних цінностей, виявлених, зокрема, під час розкопок Артезіана, Херсонеса та Генуезької фортеці Чембало.
Окремий показовий випадок стався в 2026 році у Генічеському районі Херсонської області. У червні російські археологи заявили про “виявлення” кургану між селами Виноградний Клин та Сокологірне. Об’єкт отримав назву Курган Виноградний клин 1. За заявою окупаційних органів, курган багато років розорювався, тому його висота зменшилася приблизно до 0,5 метра, а сам насип попередньо датували періодом від бронзового віку до середньовіччя.
Проте, твердження про “нове виявлення” необхідно уточнити. В українських документах ще до російської окупації зафіксовано курган біля села Виноградний Клин як пам’ятник археології. Він фігурує у переліку об’єктів культурної спадщини Херсонської області, затвердженому ще 2000 року на основі рішення 1983 року.
Отже, російські фахівці фактично проводили обстеження території, яка вже мала історію археологічного обліку в Україні, а окупаційні органи після цього оформили об’єкт за власними правилами. Зокрема, 1 липня 2026 року окупаційне Міністерство культури Херсонської області видало наказ про включення Кургана Виноградний клин 1 до переліку виявлених об’єктів культурної спадщини.
Українська сторона ознайомлена з археологічними роботами росіян у Генічеському районі.
Таким чином, йдеться не лише про наукову дискусію щодо датування кургану, а про проведення археологічних досліджень на окупованій території України та спробу оформлення українського культурного спадку в рамках російської системи обліку. Російська стаття у науковому журналі РАН фіксує черговий епізод систематичних археологічних досліджень української культурної спадщини в умовах окупації.
Нагадаємо, що вчені виявили сторінки середньовічного католицького рукопису в бібліотеці Єльського університету. Як з’ясувалося, цю книгу врятував від знищення сер Джон Гейдж – союзник Генріха VIII, який здійснював розпуск монастирів в Англії.
