Нове дослідження відкрило несподівану правду про те, як насправді стародавні єгиптяни ставилися до своїх священних тварин.
Нове дослідження висвітлило, як насправді ставилися до священних тварин давні єгиптяни.
Давні єгиптяни славилися своєю прихильністю до кішок. Їхні фігури з’являються в ієрогліфах, на стінах поховальних споруд і в інших формах мистецтва. Науковці вважають, що кішки в Давньому Єгипті приносилися в жертву богам, отже, вони вважалися священними. Однак, як розкриває нове дослідження, опубліковане в Journal of Archaeological Science, це зовсім не свідчить про те, що ці тварини жили в умовах комфорту, зазначає Gizmodo.
Дослідники проаналізували 131 череп кішок із Давнього Єгипту, які були знайдені у Віденському музеї природознавства, де вони залишалися практично поза увагою ще з XIX століття.
На думку вчених, їх найбільше вразила велика кількість травм та ознак хвороб. Це свідчить про те, що кішки перебували в поганих умовах. Це зовсім не те, чого можна було б очікувати від тварин, призначених для перетворення на ритуальні мумії.
Археологічні відкриття наочно показують, що кішки мали важливе місце в житті давніх єгиптян. Муміфіковані кішки знаходилися у гробницях, на стінах яких також були малюнки кішок.
Науковці встановили, що черепи в основному належать дорослим домашнім кішкам, але також й деяким видам диких кішок, яких спеціально відловлювали для муміфікації.
Аналіз показав, що більше половини тварин мали ознаки хвороб чи травм. У деяких не вистачало зубів, спостерігалися ознаки проблем із яснами, а на кістках були виявлені незвичайні заглиблення, які дослідники пов’язують із інфекціями. В деяких кішок було зафіксовано рани, а також сліди зубів, ймовірно, отримані під час конфліктів з іншими кішками. Це натякає на те, що тварини утримувалися в поганих умовах і у тісних приміщеннях.
На черепах було виявлено численні проколи та переломи, що, очевидно, були заподіяні як іншими кішками, так і людьми. Характер деяких пошкоджень свідчить про те, що тваринам могли завдати ударів гострим металевим предметом або, можливо, товстою дерев’яною палицею. Оскільки ці травми не мали ознак загоєння, вважається, що саме вони стали причиною смерті кішок.
Можливо, смертельні травми завдавалися з метою швидкого умертвіння кішок перед муміфікацією. Проте наявність загоєних ран свідчить про те, що деякі тварини змогли пережити отримані ушкодження, але пізніше були вбиті. Багато ознак інфекцій та метаболічних порушень свідчать про те, що кішки страждали від нестачі повноцінного харчування.
На думку вчених, процес затримання та умертвіння кішок для створення мумій, ймовірно, не завжди проходив так, як планувалося. Можливо, деяким тваринам вдавалося втекти, і вони виживали, незважаючи на тяжкі травми.
Всі кішки, крім однієї, загинули в період між 380 і 40 роками до н.е. Один череп старіший: він датується приблизно X століттям до н.е.
Нагадаємо, що археологи виявили в давньоєгипетській гробниці поховання десяти муміфікованих крокодилів, які, ймовірно, були принесені в жертву богу Собеку – покровителю води та родючості. Унікальність цієї знахідки полягає не лише у кількості тварин, але й у тому, що серед них знайдено представників виду крокодилів, який на сьогодні вже не зустрічається в Єгипті.
