Другий тиждень змагань значно змінив місця в таблиці 1 Comments Підпишіться на новини Sport.ua Завершився другий ігровий тиждень Ліги націй, який суттєво змінив розклад сил у турнірній таблиці та запам'ятався історичним виступом збірної України. Підопічні Рауля Лосано у трьох поспіль матчах здолали збірні Бразилії, Італії та Канади, суттєво покращивши своє становище як у турнірній таблиці, так і у світовому рейтингу, що не менш важливо. Про виступ українців, неймовірні серії лідерів та аутсайдерів, а також головні сенсації другого ігрового тижня – у цьому матеріалі. Україна переписала історію Підопічні Рауля Лосано підійшли до другого ігрового тижня з надзвичайно непростим календарем у боротьбі за вихід до плей-оф. На українців чекали лідер турнірної таблиці на той момент – Бразилія, чинний чемпіон світу Італія, яких «синьо-жовті» ніколи раніше не перемагали, принциповий суперник Канада, що торік не дозволив Україні вийти до плей-оф, а також чинний срібний призер чемпіонату світу – Болгарія. Втім, дати бій цим командам українці змогли. Уже в першому матчі після повернення Олега Плотницького, який уперше з 2023 року зіграв за збірну, «синьо-жовті» сенсаційно переграли Бразилію. Причому саме її основний склад. І це була не перемога, подарована помилками суперника. Навпаки, українці чудово відповідали на атаки бразильців якісним захистом і потужним блоком, який наприкінці матчу фактично перекрив усі варіанти для нападу. Не менш переконливо команда діяла й у власній атаці. Коли ініціатива переходила до суперника, тренерський штаб і самі гравці щоразу знаходили відповідь, як зупинити натиск і повернути гру під свій контроль. Як підсумок – заслужена перемога в рівній боротьбі. Але цим історія не завершилася. Уже наступного дня на Україну чекала Італія. І проти чинних чемпіонів світу команда Рауля Лосано продовжила свій історичний шлях. Знову ключову роль відіграли захист і блок, які нейтралізували головні сильні сторони суперника.![]()

Після двох настільки емоційних і фізично виснажливих перемог українці підійшли до матчу з Канадою – ще одним украй незручним суперником. Втома вже давалася взнаки, однак навіть у таких умовах «синьо-жовті» знайшли сили дотиснути опонента в четвертій партії та здобути ще одну принципову перемогу.
Саме цей історичний відрізок тимчасово підняв Україну на перше місце турнірної таблиці Ліги націй, а також на рекордну для себе дев'яту позицію світового рейтингу. Звісно, втриматися там до завершення тижня не вдалося, однак це аж ніяк не применшує досягнення української команди.
Повторити ж найдовшу в історії України переможну серію в Лізі націй – чотири матчі – не вдалося. «Синьо-жовтих» зупинили чинні віцечемпіони світу – болгари. Балканці дотиснули Україну в третій партії, а в четвертому сеті відповіді на гру суперника в українців уже не знайшлося.
Попри це другий тиждень можна сміливо назвати дуже вдалим. Великі перемоги, важливі очки до турнірної таблиці та суттєвий прогрес у світовому рейтингу. Наразі збірна України посідає 12-те місце у світовому рейтингу FIVB та п'яту сходинку в турнірній таблиці Ліги націй.
Головне ж досягнення цього тижня навіть не в цифрах. Якщо раніше збірна України часто вигравала завдяки окремим сильним елементам – блоку, подачі чи індивідуальній грі лідерів, – то тепер вона дедалі більше виглядає як цілісний колектив. Команда, у якій працюють усі компоненти гри. Так, останні два матчі були не такими яскравими, як перші, однак вимагати максимально стабільного рівня після таких емоційних навантажень було б занадто.
Попереду на Україну чекає вирішальний тиждень. Найважчий відрізок календаря вже позаду, а шанси на історичний вихід до плей-оф залишаються дуже високими. І хоча в Лізі націй слабких суперників не існує, саме «синьо-жовті» після свого історичного другого тижня залишаються серед головних претендентів на місце у вісімці найкращих команд турніру.
Бразилія провалилася без підтримки домашніх трибун
Якщо для українців цей етап став блискучим, то для команди, яка розпочинала його, перебуваючи на першому місці в таблиці, навпаки – він перетворився на відвертий провал, який навіть вибив її із зони плей-оф (топ-7).
Будучи у своєму основному складі, як і на домашньому етапі до цього, вони не змогли продовжити свою переможну ходу. Причин цьому було кілька. Перш за все – примітивна тактика колективу. Основний акцент вони робили на гру через діагонального Дарлана Соузу, який є гравцем екстракласу і має не лише типовий для бразильців атлетичний стиль гри з потужними атаками, а й витривалість, що дозволяє йому проводити в шаленому ритмі весь поєдинок. Проте на другому тижні гра у Дарлана відверто не пішла, і в таких умовах план «Б» у бразильців не знайшовся.
Крім того, тренерські штаби їхніх суперників (України, Італії, Словенії та Канади) добре проаналізували доволі передбачувану гру латиноамериканців і знайшли рішення, які дозволили зачепитися за результат. Якщо у випадку перших трьох це були перемоги, то канадці хоч і програли, але зробили це на тай-брейку – у найдовшому на той момент матчі за всю історію турніру.
У підсумку нині бразильці опустилися на 9-ту позицію, маючи стільки ж перемог, як і Україна (5), але гірші додаткові показники. У заключному тижні на латиноамериканців чекають матчі зі США, Польщею, Францією та Китаєм. Відверто кажучи, проти таких суперників буде вкрай непросто, тож не виключено, що бразильці можуть сенсаційно вилетіти на груповому етапі змагань.

Японія не скидає обертів
Азійський колектив був разом із Бразилією єдиними хто не зазнавав поразки на першому етапі, але, на відміну від своїх опонентів, серію перемог їм продовжити вдалося.
При цьому не можна сказати, що це було легко – зовсім ні. Лише протистояння із Сербією пройшло за планом. Решта поєдинків закінчувалися на тай-брейку, і навіть кілька разів японці були близькі до поразки, однак стабільність команди та той факт, що завжди знаходився гравець, який міг взяти на себе роль лідера, робили різницю на табло на користь чемпіонів азійського континенту.
Класну форму набрав капітан команди, Юкі Ішікава, який після травми та довгого відновлення на клубному рівні повернувся до збірної на цьому турнірі і поступово прогресує, входячи в гру. Також чудово справляється Рен Такахаші, який усе більше заявляє про себе як один із лідерів колективу.
Японія залишається вірною самій собі, і чимало вирішує глибина складу та рівень гравців, які можуть взяти ініціативу в свої руки.
Разом із тим наявність глибини складу не завжди використовується грамотно. Усе ж лідери беруть значну частину ігрового часу на себе, що під кінець тижня призвело до більшої кількості помилок і матчів, де вони були вже близькі до поразок. Хоча поки все обійшлося, якщо не змінити підхід, цілком можливо, що перша поразка не змусить довго чекати. Однак навряд чи це завадить японцям пройти до плей-оф і залишитися серед головних кандидатів на медалі.

Провал Куби
На першому тижні кубинці виступали резервним складом, тож не дивно, що, зустрівшись із такими сильними суперниками, як Україна, Словенія, Польща та Китай, зазнали чотирьох поразок, здобувши лише одне очко за тай-брейк зі словенцями.
Проте на другому етапі до команди приєдналися всі зірки колективу. І тут очікування були чималими, особливо з огляду на те, що частина суперників була щонайменше рівною за силою, як-от Сербія чи Іран. Проте змінити нічого не вдалося – кубинці завершили і другий етап без перемог і з тим самим одним набраним очком, цього разу в матчі з Францією.
Тож не можна сказати, що лідери команди впоралися зі своїм завданням. Навпаки – з огляду на очікування вони виступили ще гірше. Нині кубинці перебувають на останньому, 18-му місці, залишаючись єдиною командою без перемог, і мають дуже високі шанси стати збірною, яка цього року вилетить із турніру.

Таблиця після двох тижнів:


Оскільки Китай гарантовано отримає свою путівку до плей-оф як господар Фіналу восьми, вакантними залишаються ще сім місць. Японія, яка має 8 перемог, а також США, Польща та Словенія, в активі яких по 6 успіхів, уже фактично гарантували собі участь у матчах на виліт.
Головна боротьба, найімовірніше, розгорнеться між Україною, Італією, Болгарією, Бразилією та Туреччиною. Ці п'ять команд мають по 5 перемог і, швидше за все, розіграють між собою останні три путівки до плей-оф. Решті збірних навіть за ідеального виступу буде вкрай складно випередити всіх конкурентів.
У фінальному тижні, який пройде з 15 по 20 липня, на головних претендентів чекають такі суперники:
- Україна – Іран, Сербія, Німеччина, Туреччина
- Італія – Японія, Бельгія, Аргентина, Куба
- Бразилія – Франція, Польща, США, Китай
- Болгарія – Польща, Китай, США, Франція
- Туреччина – Сербія, Україна, Словенія, Іран
Я б навіть сказав, що найкращі шанси серед цієї групи наразі має саме Україна. Найскладніший відрізок календаря для неї вже позаду, а решта суперників виглядають щонайменше рівними за силою. Звісно, це ще нічого не гарантує, але становище для «синьо-жовтих» виглядає досить обнадійливо.









