Минуло вже досить багато часу з моменту бою Ламонта Роуча і Джервонти Девіса. Роуч залишався в залі, подорожував, бував удома і грав у відеоігри – на кшталт Call of Duty і Battlefield. Він також виховує чотирирічного сина.
“Я просто відпочиваю із сином, – додає він. – Бути батьком – це робота на повний день. Тож я вожу його до школи, все таке”.
Роуч також багато подорожував. За ці роки він боксував за кордоном як топовий аматор, але й окрім цього встиг чимало побачити: побував на Балі, на Ямайці – куди їздив на день народження батька, – в Україні, Мексиці, Пуерто-Ріко, на Багамах. Ще він хотів би побувати в Японії.
“Я поїду туди після бою, – сказав він. – Я хочу поїхати заради культури. Хочу спробувати їжу. Хочу, звичайно, пройтися магазинами. І просто зануритися, пожити трохи в іншій країні, в іншій культурі, відчути її, прийняти її і пожинати плоди своєї праці”.
Це давно мало статися. Роуч, по ідеї, не повинен був доставити Девісу проблем, але тепер його визнають топ-бійцем, і попереду в нього бій із Крусом за тимчасовий титул WBC у першій напівсередній вазі. Він відчуває, що нарешті почав отримувати належну повагу.
“О, звісно. Так, саме заради цього я і працював усю кар’єру, – сказав він. – Тож я приймаю це і працюю ще старанніше, щоб утримати”.
“Суперництво, бути кращим”, – так він описав свою мотивацію. – “У рингу тільки я і мій опонент. І я вибираю себе, я поставлю на себе тисячу разів поспіль, тисячу разів. Я дуже впевнений – дуже впевнений – у своїх навичках, у своїх можливостях, у своїй силі волі. Я вірю у свого Спасителя. Так що, знаєш, я виставляю вперед свій меч, щит – за моєю спиною, і я готовий”.
Перемога над Крусом – і його шлях продовжиться. Він поглядає на таких бійців, як Шакур Стівенсон, Абдулла Мейсон і Реймонд Муратайя.
“У нашій вазі багато хороших бійців. І я вдячний за таку конкуренцію. А в 140 фунтах – теж прекрасний ландшафт. Там хлопці, які люблять битися. Думаю, зараз я в досить хорошому становищі. Після цієї перемоги я стану тимчасовим чемпіоном світу – тимчасовим чемпіоном WBC у 140 фунтах, а це автоматично ставить мене в один ряд із багатьма чемпіонами в 140 і 135”.
Але спочатку – Крус, і Роуч чудово розуміє, що на нього чекає. Популярний, кремезний мексиканець вийде рубатися з перших секунд.
“Він приголомшливо гарний у тому, щоб іти вперед і бити, – у його натиску, у його волі, – визнав Роуч. – Думаю, це його ключова навичка. Те, що він жорсткий і все таке – це лише доповнює його стиль, але все зводиться по суті до одного”.
Незважаючи на все, що сталося за останні місяці, його ставлення до боксу не змінилося.
“Пристрасть усе ще є, – запевнив він. – Я люблю бокс, і вона, ймовірно, ніколи не зникне”.
