Нещодавно до списку країн, де виступав австралієць Лукас Браун, до Англії, Дубаю, Росії, Австралії та Китаю додалася Німеччина. І він сподівається, що його так званий “Big Daddy World Tour” (“Світове турне Великого Татуся”) дасть йому змогу відвідати ще трохи країн.
“По суті, я просто їжджу світом, у різні місця, де раніше ніколи не бував, – сказав він. – Наприклад, я ніколи не був в Ірландії – поїхав туди на тренування. Ніколи не був у Німеччині – ось, з’їздив. Збирався в Уельс, але тепер лечу в Маямі. Просто подорожую, причому, очевидно, за чужий рахунок – не за свій, а за рахунок промоутерів та інших. І просто отримую задоволення: зустрічаю людей, б’ю когось по обличчю і насолоджуюся життям, поки поступово йду на пенсію”.
Браун прекрасно усвідомлює ризики, пов’язані з продовженням кар’єри. Він знає про хронічну травматичну енцефалопатію (CTE), і саме це – одна з причин, чому він готується поставити крапку.
“Я не дурень, – сказав Браун. – Займаюся цим уже 16 років. Думаю, моя мова погіршилася відсотків на п’ять – і я це розумію, відчуваю. Так що, так, я не збираюся цим займатися занадто довго. Я не настільки дурний, щоб нескінченно дозволяти бити себе по голові. Поки що я можу нормально розмовляти, але я не дурень – розумію, що це не назавжди. Це просто неминуче при такій справі”.
Життя після рингу вже близьке, хоча сам Браун поки не зовсім уявляє, яким воно буде. Раніше він володів спортзалом. Зараз він бачить для себе варіант, за якого частину життя проводить в Австралії, а частину – подорожує.
“Думаю, ця ідея завжди сиділа в мене в голові, – зізнався він. – Але, можливо, просто заведу нормальну роботу – як у звичайної людини. У мене був свій зал, і, хоч це було чудово, він не приносив стільки грошей, скільки я хотів.
Тож я поки що трохи в підвішеному стані, але у мене є кілька можливостей, які можуть відкритися. І якщо це станеться, все буде в порядку”.
