Ще у лютому Олеся Євдокімова показувала у своєму Тік-Тоці, як збирає оптоволокно від ворожих дронів у себе на городі. Тоді жінка не хотіла покидати рідний дім і до останнього залишалася із сім’єю у Малій Рибиці, пише Кордон.Медіа.
“Та нещодавно, через масовані обстріли, родині довелося евакуюватися. Виїхали, коли в селі майже не залишилось людей, – говорить Олеся. Ми на відріз відмовлялися сприймати той факт, що нас чекає евакуація… Попри безперервний потік людей із Миропілля, я просто мила вікна і прасувала штори, вірячи, що нас це не торкнеться. Як же я помилялася”.
Спочатку із Малої Рибиці виїхала Олеся із сином. Квартиру у Сумах жінка орендувала ще влітку. Хотіла знайти житло і для батьків.
Із ними тоді Олеся на деякий час втратила зв’язок, адже після атаки КАБами у селі не було світла. Коли із батьками нарешті вдалося поговорити, виявилося, що евакуюватися вони не хочуть.
“Для мене це був шок. Тато планував сіяти люцерну, а мама варити сир, бо корову вони так і не здали”, – згадує жінка.
Попри небажання, виїхати все ж довелося. Першим евакуювали батька жінки, адже йому стало погано.
“Тоді була загроза дронів, було небезпечно. Батька стабілізували, вивезли у безпечне місце і передали швидкій. Далі ми його забрали з лікарні у квартиру”.
Згодом Олеся повернулася в село за мамою, забрали також собаку та трьох котів, ще п’ятеро – залишились там. Корову ж довелося здати за безцінь.
“Я дуже щаслива, що вдалося забрати більшу частину речей. Ми тягнули все, що влазило в тракторні причепи, так би мовити все життя у двох причепах”.
Вже два тижні Олеся із сином та котами живе у Сумах. Батьків із собакою перевезли у Верхню Сироватку, житло там допомогли знайти родичі.
“Ми досі не адаптувалися. Із вами розмовляю і знов плачу…Важко дуже батьки переносять це все. Батько дуже розклеївся по здоров’ю, мама тримається. Ми їх підтримуємо як можемо та не даємо падати духом”, – каже Олеся.
Підписуйтесь на нас у соцмережах:
