На станції Академік Вернадський спостерігали рідкісне оптичне явище – місячне сяйво крізь перламутрові хмари. Українські полярники зі станції Академік Вернадський зафіксували рідкісне атмосферне явище в небі Антарктики – перламутрові хмари на фоні Місяця. Про це Національний антарктичний науковий центр розповів у Фейсбуці та оприлюднив відповідні зображення.
В НАНЦ зазначили, що раніше такі хмари вже демонструвалися, але лише під час сходу чи заходу Сонця. Водночас, у поєднанні з Місяцем ці фото публікуються вперше.
“Перламутрові хмари формуються на великих висотах – 15–30 км. Це “суха” стратосфера, куди потік вологого повітря потрапляє завдяки тропосферним циклонам чи гірським хвилям. За низьких температур (-50°С і нижче) ця волога швидко замерзає, перетворюючись на дрібні однорідні кристалики льоду. Огинаючи їх, білий промінь світла розщеплюється на кольорові хвилі, які накладаються одна на одну. Так хмара “фарбується” веселковими переливами – виникає оптичний ефект іризації”, – йдеться в повідомленні.
Водночас, вдень розсіяне світло Сонця настільки інтенсивно “освітлює” небо, що перламутрове забарвлення хмар стає майже непомітним для ока людини. Щоб їх помітити, знадобляться чорні окуляри.
Таким чином, найкраще спостерігати перламутрові хмари з Сонцем, коли воно знаходиться трохи нижче горизонту – на сході чи заході. Тоді тропосфера (шар між поверхнею Землі та стратосферою) стає темнішою, а висока стратосфера залишається освітленою. Це створює контраст, завдяки якому іризація хмар добре видно на фоні темного неба.
“Уночі небо й так темне, оскільки світло Місяця занадто слабке. Тож йому не потрібно ховатися за горизонт, щоб створити такий контраст. Сяйво Місяця діє як джерело світла на чорному тлі. Тому перламутрові хмари видимі людському оку поруч зі світилом”, – пояснили полярники.
У НАНЦ зазначили, що “спостерігати таку красу біля Вернадського доводиться рідко, адже небо тут зазвичай затягнуто “звичайними” тропосферними хмарами. І приблизно 300 днів на рік з них йдуть різні опади. Тож коли над станцією чисте небо, і вдається зафіксувати такі унікальні явища, – для полярників це дуже особливий момент”.
Нагадаємо, що науковці з української антарктичної станції зафіксували унікальне явище – формування так званого “млинцевого льоду”.
Раніше повідомлялося, що астрофізики Національної сонячної обсерваторії США здійснили прорив: потужний сонячний телескоп Inouye розгледів на поверхні нашої зірки плазмові вихори, які раніше існували лише в теорії.
