Дослідники виявили в Індонезії новий вид летючої жаби, чиє середовище існування пов’язане з гірськими районами острова Сулавесі.
Біологи виявили новий вид летючої жаби в Індонезії, в горах Меконга на Сулавесі – великому індонезійському острові неподалік від Борнео. Саме тут науковці зустріли дійсно унікальну істоту.
Про це повідомляє IFL Science.
В Індонезії ідентифікували новий вид летючої жаби
Під час дослідження тропічних лісів вчені виявили тисячі жаб у невеликому гірському озері Данау Кока-Кола, розташованому на висоті приблизно 155 метрів над рівнем моря. З’ясувалося, що це раніше невідомий вид летючої жаби – і, як не дивно, найбільша інтрига полягає зовсім не в їхніх перельотах.
На перший погляд ці земноводні здавалося б знайомими, але згодом науковці зрозуміли, що це зовсім не ті жаби, якими вони виглядають. Вони здатні планувати та мають унікальний носик, а також дуже незвичайну поведінку щодо свого потомства.
“Насправді нечасто побачиш жаб у таких великих скупченнях. Це було щось по-справжньому особливе”, – зазначив співавтор дослідження Алан Гітч, науковий співробітник Музею біології дикої природи та риб Каліфорнійського університету в Девісі.
Науковці швидко з’ясували, що це представник роду летючих жаб Rhacophorus. Ці амфібії отримали свою назву завдяки здатності пересуватися між деревами: вони розкривають свої великі перетинчасті лапи і планують у повітрі. Це, звичайно, ближче до падіння, ніж до справжнього польоту.
Автори дослідження називають цих амфібій “криптичними”: зовні вони нагадують інших летючих жаб, але мають суттєві відмінності. Це видно за деталями будови, генетичним матеріалом та поведінкою тварин.
Навіть серед летючих жаб ці істоти виділяються як симпатичні диваки – з гострою мордою, унікальним голосом і нетрадиційним підходом до вирощування потомства.
“Цей представник Rhacophorus має іншу репродуктивну стратегію, ніж усі інші азійські летючі жаби. Ми вперше бачимо у Rhacophorus стратегію розмноження з желеподібною оболонкою. Це унікально”, – стверджує провідний автор дослідження Аламсія Еланг Нуса Герламбанг, дослідник із Зоологічного музею Богора.
Замість того, щоб залишати ікру у воді, ці жаби прикріплюють своє потомство до рослинності в густій желеподібній масі. Звідти виходять ікринки, і в рамках цього ж желе розвиваються пуголовки.
Вид отримав назву Rhacophorus kurniatiae на честь покійної герпетологині Геллен Курніаті із Зоологічного музею Богора, яка зробила багато для вивчення амфібій і рептилій Індонезії.
Польові роботи на Сулавесі та сусідніх островах в останні роки вже принесли багато нових відкриттів – зокрема ще одну жабу, гекона та два види риб, і, за словами вчених, попереду нові відкриття.
“У результаті всієї роботи, яку ми виконали для визначення унікального різноманіття гір Меконга, включно з цими новими видами, цей регіон Сулавесі зараз розглядають як кандидата на створення національного парку. Сподіваюся, подальше відкриття видів допоможе прискорити цей процес”, – додав куратор Музею біології дикої природи та риб Каліфорнійського університету в Девісі Ендрю Енгіліс-молодший.
Нагадаємо, що науковці відкрили новий вид жаби, розмір якої становить лише 6,95 мм – вона настільки маленька, що легко поміщається на кінчику пальця.












