Анатолій Храпчинський Заступник гендиректора компанії з виробництва засобів РЕБ, авіаційний експерт
Підпишіться на нас в Google
П’ятниця, 13 листопада. Федеральна авіаційна адміністрація США (FAA) вводить директиву National Ground Stop і наказує зупинити всі вильоти в усіх аеропортах країни “через надзвичайні обставини та з міркувань безпеки”.
Але жодної містики за цим формулюванням немає: одночасно “ліг” зв’язок у всіх маршрутних центрах управління повітряним рухом (ARTCC), які ведуть борти на ешелонах над континентом. Країна з найпотужнішою авіацією світу вкотре опинилася в ролі чоботаря без чобіт, де багатомільярдна міграція зі старих наземних ліній L3Harris на нову мережу від Verizon роками буксує на обладнанні двадцятирічної давнини з єдиними вузлами комутації.
Можна навіть не сумніватися, хто першим прийде капіталізувати цей “блекаут”. Ілон Маск ще з минулого року намагається вибити класичних телеком-операторів із 2,4-мільярдного контракту на модернізацію зв’язку FAA, а буквально два тижні тому SpaceX офіційно висунула вимогу перекроїти американську систему управління повітряним рухом під свої 10 000 космічних пусків на рік та вшити власну платформу Cleared просто в диспетчерські пульти. Тепер аргумент лобістів SpaceX звучатиме максимально спокусливо: наземні провайдери знову “поклали небо” – віддайте резервування каналам Starlink.
Та проблема в тому, що заміна неповороткої державної інфраструктури на приватну супутникову монополію закладає під безпеку кратно небезпечнішу міну.
Україна проживає цю пастку на практиці просто зараз. Вже вдруге за місяць на терміналах військового контуру Starshield над окупованою територією та по лінії фронту вмикається програмний ліміт швидкості у 161 км/год, який ріже роботу швидкісних бортів і дронів-перехоплювачів саме тоді, коли треба доганяти реактивні засоби ураження РФ.
Поки SpaceX публічно заперечує будь-які зміни, а Маск переводить стрілки на уряд США, ми впираємося у факт: чужий закритий софт у критичному контурі – це зовнішній рубильник, здатний посадити авіацію ефективніше за будь-який ворожий РЕБ. Тобто, якщо Вашингтон пустить цю модель у ядро власного управління повітряним рухом, технічну точку відмови просто замінять на корпоративно-політичну.
Сьогоднішній параліч аеропортів США і наша війна за частоти б’ють в одну й ту саму больову точку всієї сучасної індустрії зв’язку. Світ загнав себе в ілюзію безвідмовної “хмари” та постійного широкосмугового каналу до кожного борту, забувши базову фізику та архітектуру живучості.
В реальності XXI століття байдуже, чи гарантованого каналу зв’язку більше не існує через відмову магістрального шлюзу в мирному Чикаго, або через спрямований “білий шум” і шейпінг трафіку під Києвом.
Чи існує вихід з цього глухого кута? Так.
Перший контур – примусова різнорідність мережі. Жодна система контролю неба – ні цивільна, ні військова – не має права висіти на одній “трубі” чи одному вендорі. Стійкість дає лише гібридна mesh-архітектура, де оптика, радіорелейні лінії, локальні тактичні MANET-мережі та різні супутникові угруповання взаємно перекривають одне одного без центрального комутатора й без єдиного власника “червоної кнопки”.
Другий контур – автономність кінцевого засобу. Чим вища швидкість повітряного бою, тим коротшим має бути зовнішній “повідок”. Коли перехоплювач іде на швидкості 250–400 км/год за реактивною ціллю, він не повинен питати дозволу в супутника чи офісу в Техасі, щоб виконати маневр. Працює зв’язка локального тактичного радара з бортовою ГСН за принципом “вистрілив і забув”: коли після первинного цілевказання все вирішують власна фізика, аеродинаміка та бортові алгоритми.
Адже, якщо твоє небо тримається або на старому наземному кабелі з дев’яностих, або на настрої одного мільярдера, то рано чи пізно тобі виписують Ground Stop. І ціна питання за хвилину тиші в ефірі може бути дуже високою.
Анатолій Храпчинський, директор з розвитку оборонного підприємства, авіаційний експерт
Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням
