Таємничий вартовий давнини: гігантська статуя-менгір охороняла комплекс із 11 поховань, десятків масивних кам’яних блоків та загадкової споруди.
Неподалік від Парижа археологи натрапили на давнє кладовище, яке налічує близько 6500 років, над яким височів величезний кам’яний монумент у формі людини. Вага цього кам’яного гіганта складає приблизно 10 тонн, а його довжина перевищує три метри. Поряд із ним дослідники знайшли 11 могил, численні великі кам’яні блоки та загадкову структуру, що нагадує курган, в якій, однак, не було людських останків.
Про це незвичне археологічне відкриття повідомляє видання The Daily Galaxy.
Знахідку зробили у французькому Шампіньї-сюр-Марн, що розташоване на сході від Парижа. Археологічні роботи проводилися перед початком зведення нового житлового комплексу.
Особливу увагу дослідників привернула гігантська кам’яна фігура, яку відносять до так званих статуй-менгірів. Вона лежала на спині в спеціально підготовленій ямі, де колись була встановлена вертикально.
Розміри монумента вражають: приблизно 3,04 метра завдовжки, 1,68 метра завширшки та понад 74 сантиметри завтовшки. Його вага оцінюється в 9,7 тонни – приблизно стільки ж важать два дорослі африканські слони.
Давні майстри надали каменю людські контури, ретельно обробили його поверхню та вирізали пояс навколо талії. На монументі також помітні невеликі округлі заглиблення, розташовані дугою.
Особливо цікаво, що на деяких ділянках збереглися чорні і білі сліди, які можуть свідчити про залишки давньої фарби. Це означає, що колись кам’яний велетень міг виглядати значно яскравіше.
Чому монумент впав і чи сталося це навмисно, археологи наразі не з’ясували.
11 поховань і десятки кам’яних блоків
Кам’яна статуя виявилася частиною набагато більших поховальних структур, вік яких оцінюється приблизно у 6500 років.
В цілому дослідники виявили 11 могил і близько 30 великих кам’яних блоків. Некрополь розташовувався на верхній частині тераси, що була утворена річкою Марна.
Вісім поховань були зосереджені на площі приблизно 60 квадратних метрів. Ще три розташовувалися на північ – неподалік від кам’яного велетня та інших монументів.
Більшість померлих були поховані у випростаному положенні в великих могильних ямах. Під час розкопок археологи також виявили сліди дерев’яних стовпів біля деяких могил. Імовірно, вони слугували позначками, які допомагали знаходити поховання навіть через тривалий час після їх здійснення.
Серед супутніх предметів були знайдені крем’яні леза, наконечники стріл, сокиру з пісковику та оброблені кістяні вироби.
Загадкова споруда без поховання
Ще однією несподіванкою стала споруда площею близько 30 квадратних метрів, що знаходилась у південно-східній частині археологічної ділянки.
Зовні вона нагадувала курган: земляний купол з коричневого мулу вкривав складну структуру з ям, ровів, кам’яних блоків і дерев’яних стовпів. Усередині також виявили невелику кам’яну плиту, розколоту на дві частини.
Проте найцікавіше полягало в тому, що під спорудою не було жодного поховання.
Археологи припускають, що вона могла виконувати роль орієнтира або окремого ритуального монумента, видимого з далека. Водночас її справжнє призначення залишається невідомим.
Який матеріал використали давні будівельники
Дослідження також показали несподівано високий рівень будівельних навичок людей, які створили поховальний комплекс.
Археологи виявили, що під час зведення монументів та облаштування могил давні майстри використовували суміш піску, мулу, гравію та води. Завдяки високому вмісту карбонатів, після висихання вона твердла й нагадувала примітивний цемент.
Цей матеріал використовувався для укріплення країв могил, облаштування ям для вертикальних каменів і спорудження загадкового кургану.
Подібні будівельні суміші раніше знаходили на інших неолітичних пам’ятках Західної Європи, зокрема в житлових спорудах. Однак їхнє використання у поховальних комплексах є особливо цікавим свідченням давніх будівельних технологій.
Одне поховання виявилося особливо незвичайним
Серед 11 поховань археологи знайшли людину, поховану зовсім не так, як інших.
Замість звичного горизонтального положення, її тіло було розміщене сидячи у вузькій круглій шахті, що нагадувала колодязь.
Згодом природні процеси зробили це поховання ще незвичнішим.Вода, просочуючись крізь ґрунт із високим вмістом карбонатів, поступово відкладала кальцит навколо кісток. У результаті гомілки та стопи виявилися повністю вкритими твердою мінеральною кіркою.
Чому цю людину поховали в сидячому положенні та чим вона відрізнялася від інших померлих, дослідники наразі не з’ясували.
Що розповість аналіз стародавньої ДНК
Наступним етапом дослідження стане лабораторне вивчення людських останків.
Археологи планують провести аналіз стародавньої ДНК та ізотопні дослідження. Це допоможе встановити вік і стать похованих, оцінити стан їхнього здоров’я та особливості харчування.
Нагадаємо, що в етруських похованнях у некрополі Монте-Абатоне, неподалік від італійського міста Черветері, археологи виявили витесані в камені трони, уламки червоних настінних розписів та майже цілу керамічну посудину з фігурками тварин.
