Суспільство
Дисертація Давида Арахамії присвячена монобільшості, яка фактично перестала існувати, однак у роботі вона подається як чинна та найбільш прийнятна для України модель. Попри критику наукової спільноти й перенесення засідання вченої ради, захист, найімовірніше, все ж відбудеться
Зміст
Про це в етері Еспресо та Slawa.TV розповів Олексій Гарань, професор політології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, науковий радник Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.
Гарань прокоментував перенесення захисту дисертації голови фракції “Слуга народу” Давида Арахамії, який хоче здобути ступінь доктора філософії. Професор сумнівається, що суспільний резонанс зрештою завадить захисту.
“Я кинувся на “амбразуру”, але, думаю, результату не буде, на жаль, тому що система прогнила. Засідання лише перенесли. Причина – не з’явилася голова вченої ради. Вона пояснила це сімейними обставинами, пов’язаними, зокрема, з обстрілами та необхідністю займатися дітьми. Цілком можливо. Але, чесно кажучи, я думаю, що цей захист відбудеться”, – сказав він.
За словами Гараня, дисертація Арахамії вже викликала дискусію в науковій спільноті. Водночас професор наголосив, що головну проблему бачить не стільки в самому тексті роботи, скільки в обраній темі та зроблених висновках.
“Наукова спільнота зараз піддала цю дисертацію дуже прискіпливому аналізу. Знайшли деякі моменти, але це не настільки кричуще, як було в інших випадках. Я думаю, що цей текст писала розумна людина, яка врахувала скандали з попередниками. Проблема полягає в темі й у висновках”, – пояснив Гарань.
Він зазначив, що досліджувати феномен монобільшості цілком можливо, адже вона справді сформувалася в Україні після парламентських виборів 2019 року. Однак, на його думку, серйозна наукова робота мала б також дослідити причини її подальшого фактичного розпаду.
“Писати про монобільшість можна. Це історичний факт. Вона у нас склалася і реально існувала десь із 2019-го до 2022 року. А після того вона розвалилася, і зараз її дійсно немає. Якби Арахамія серйозно досліджував цей феномен, він мусив би все це описати, розказати, як створювалася ця монобільшість, як там смикали за ниточки. Він усе це знає. Якби він провів таку наукову роботу, базуючись на власному досвіді, ціни б не було такій дисертації”, – вважає професор.
Натомість, за словами Гараня, у дисертації монобільшість розглядається як модель, що продовжує функціонувати, і рекомендується як оптимальна для України.
“На жаль, він зробив вигляд, що нічого цього не було, що монобільшість у нас продовжує існувати. Більше того, він рекомендував монобільшість для України як найкращий варіант. Там так і написано: обґрунтовано, що монобільшість найкраще відповідає українським реаліям. А це вже абсурд, тому що монобільшості немає”, – наголосив політолог.
Гарань також критично оцінив апеляцію до британської політичної моделі. Він зауважив, що британська система базується на інших виборчих і політичних механізмах, тоді як для більшості європейських демократій характерні саме коаліційні уряди.
“У Європі однопартійних урядів практично немає. Це переважно коаліційні уряди. І європейці спеціально так роблять, щоб мати коаліції, щоб узгоджувати різні інтереси. А тут виходить: у нас була класна більшість, вона є і хай буде”, – сказав він.
Професор також припустив, що прагнення політиків отримувати наукові ступені може бути пов’язане передусім зі статусом і престижем.
“Я думаю, що вони таким чином “надувають щоки”, міряються званнями. Можливо, думають: колись уже не буду в парламенті, то стану завідувачем кафедри чи ректором. Я не думаю, що Арахамія піде викладати. Скоріше, це символічні, статусні, престижні речі”, – зазначив Гарань.
Водночас він не планує самостійно продовжувати кампанію навколо дисертації Арахамії та вважає, що тепер реагувати має ширша наукова спільнота.
“Я своє слово сказав. Далі вже мають підключатися активісти у сфері науки, наукова спільнота. Я тут виступив навіть не стільки як науковець, скільки як політолог, який каже, що ми маємо просто абсурдну ситуацію”, – підсумував Гарань.
