На європейському ринку вживаних авто дедалі більше уваги привертають моделі кінця 1980-х – початку 2000-х років, оснащені моторами, які здобули репутацію надзвичайно витривалих, пише портал mmr.net.ua.
Йдеться насамперед про дизельні двигуни Volkswagen, PSA, Toyota та Renault-Nissan, здатні без капітального ремонту долати понад 500 тис. км.
Причина такого інтересу пов’язана не лише з ностальгією. Сучасні силові агрегати стали значно складнішими через жорсткі екологічні норми, зменшення робочого об’єму та широке використання турбонаддуву й інших чутливих компонентів.
На цьому тлі старі мотори з простішою конструкцією часто сприймаються як надійніший вибір для щоденної експлуатації.
Найвідомішим прикладом залишається Volkswagen 1.9 TDI, представлений у 1990-х роках. Цей чотирициліндровий дизель встановлювали на Volkswagen Golf, Passat, Polo, Vento, а також на Seat Ibiza, Cordoba, Leon і перше покоління Skoda Fabia.
Двигун не вирізнявся тишею роботи, зате здобув репутацію майже «невбиваного».
Серйозним конкурентом став PSA 2.0 HDi, який дебютував у 1998 році на Citroën Xantia. Його використовували на широкому спектрі моделей: Peugeot 206 і 306, Peugeot 406 і 607, Citroën C5, Xsara Picasso, Citroën C8 і Peugeot 807, комерційних Partner, Berlingo, Expert і Jumpy.
Саме робота на фургонах, які часто експлуатувалися з великими навантаженнями, стала одним із головних доказів його витривалості.
Для комерційної техніки Renault-Nissan у 2003 році з’явився 2.5 dCi, створений для важких умов експлуатації Renault Master і Trafic. Пізніше цей мотор отримали також споріднені моделі Nissan, Opel і Vauxhall.
Цікаво, що для легкових моделей вищого класу, таких як Espace, Safrane та Vel Satis, Renault частіше використовувала менший 2.2-літровий дизель.
Серед японських моторів особливо виділяється Toyota D-4D. На початку 2000-х він довів, що сучасна система упорскування може поєднуватися з традиційною надійністю марки.
Цей двигун встановлювали на Corolla, Avensis, Auris, RAV4, а також на Hilux і Land Cruiser Prado, де відмовостійкість силового агрегату має критичне значення.
Ще одним прикладом «старої школи» став Volkswagen 3.0 TDI V6. Його застосовували на Audi A8, Q7, Volkswagen Phaeton, Skoda Superb, а згодом – на Amarok і навіть сучасному Audi Q8.
