Є втрати, які назавжди залишають глибокий слід у серці кожного українця. Війна, розв’язана російською федерацією проти України, щодня забирає життя найкращих синів і доньок нашої держави. Вони віддають найдорожче — власне життя, щоб ми могли жити під мирним небом, ростити дітей і будувати майбутнє у вільній Україні.
Сьогодні Роменська громада зі сльозами на очах зустріла «на щиті» Захисника — уродженця Хмелівської громади Андрія Івановича САЛІВОНА. Уздовж дороги люди ставали на коліна, схиляли голови, тримали в руках синьо-жовті прапори та квіти, створюючи живий коридор шани для Воїна, який віддав своє життя за Батьківщину.
🕯Церемонія прощання із Захисником відбулася на Алеї Слави у місті Ромни. Вшанувати пам’ять Героя прийшли рідні, побратими, друзі, представники влади, духовенство та небайдужі жителі громад. Спільною молитвою священнослужителі Православної Церкви України провели душу полеглого Воїна у вічність.
До присутніх звернувся від імені міського голови Олега СТОГНІЯ звернулася начальник Управління соціального захисту населення РМР Оксана ПАЛЯНИЧКА: «Повномасштабна війна, розв’язана російською федерацією проти України, щодня забирає життя кращих синів і доньок нашої держави. Кожен із них — це цілий світ, сповнений мрій, надій і любові до рідної землі. Андрій САЛІВОН був одним із тих мужніх українців, які без вагань стали на захист Батьківщини. Він чесно й самовіддано виконував свій військовий обов’язок, наближаючи нашу Перемогу. Сьогодні ми проводжаємо у вічність Героя, якому назавжди 38 років… Його мужність, відданість Україні та незламний дух назавжди житимуть у нашій пам’яті. Низько схиляємо голови у скорботі та вдячності. Вічна пам’ять і слава Герою!»
Андрій Іванович САЛІВОН народився 30 квітня 1988 року у селі Хмелів Роменського району Сумської області. Саме тут минули його дитячі та юнацькі роки, сформувався його характер — щирий, працьовитий, відповідальний і небайдужий до людей.
У 1994 році він став учнем Хмелівської школи. Учителі та однокласники пам’ятають Андрія як дисциплінованого, доброзичливого й життєрадісного хлопця. Він сумлінно навчався, захоплювався спортом, особливо футболом, активно брав участь у шкільному житті, завжди підтримував друзів і користувався заслуженою повагою серед ровесників та педагогів.
Після закінчення школи Андрій здобував освіту у Роменському коледжі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. У мирному житті працював майстром-плиточником у Києві, де завдяки професіоналізму, відповідальності та працьовитості заслужив повагу колег і роботодавців.
11 жовтня 2025 року Андрій Іванович був призваний на військову службу по мобілізації Подільським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки міста Києва. Не вагаючись, він став на захист України, усвідомлюючи відповідальність перед своїм народом і майбутніми поколіннями.
Проходив службу майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 238-го окремого батальйону безпілотних систем «Чорний Сокіл». Побратими та командири знали його як мужнього, дисциплінованого й надійного Воїна, який завжди відповідально виконував бойові завдання та залишався вірним військовій присязі.
🕯 22 липня 2026 року, виконуючи бойове завдання на Сумщині, майстер відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 238-го окремого батальйону безпілотних систем «Чорний Сокіл», солдат Андрій Іванович САЛІВОН, героїчно загинув, боронячи Україну.
Воїну назавжди 38 років…
Світлий, щирий, мужній і безмежно відданий Україні, Андрій САЛІВОН віддав найдорожче — власне життя за свободу рідної землі та майбутнє українського народу. Його ім’я назавжди буде вписане в історію України серед тих, хто до останнього подиху залишився вірним військовій присязі та своєму народові.
🇺🇦 Герої не вмирають! Вічна пам’ять і слава Захиснику України – Андрію Івановичу САЛІВОНУ!
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
