Ще одна болюча втрата… Ще один український Герой повернувся додому «на щиті». Війна безжально забирає тих, хто понад усе любив свою Батьківщину, хто став її незламним щитом, хто віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України.
Люта російська агресія обірвала життя нашого земляка, мужнього Захисника України — ІЩЕНКА Сергія Володимировича.
Сьогодні Роменська громада зі скорботою та невимовним болем провела Героя в останню земну дорогу. На Алеї Слави зібралися рідні й близькі, побратими, друзі, духовенство, військовослужбовці, представники міської влади та небайдужі жителі громади, щоб віддати останню шану Воїну, який ціною власного життя боронив Україну.
У цій мовчазній скорботі було все: безмежний біль, вдячність, повага і пам’ять про людину, яка стала на захист рідної землі, не вагаючись ні на мить.
Щирі співчуття рідним і близьким полеглого Героя висловив міський голова Олег СТОГНІЙ: «Шановна Роменська громадо, дорога сумуюча родино! Останнім часом у Роменській громаді дедалі частіше звучать слова прощання. Ми не встигаємо загоїти біль однієї втрати, як війна приносить нову. Знову схиляємо голови у скорботі, проводжаючи в останню путь тих, хто став на захист України. росія не припиняє сіяти смерть і горе на українській землі».
Квіти вкривали труну Захисника, а поруч із державним прапором військові тримали його портрет. З фотографії дивився мужній, щирий, сильний чоловік, який так багато ще міг зробити, але віддав найдорожче заради України. Він назавжди залишиться Героєм — у пам’яті рідних, побратимів, усієї Роменської громади та в історії нашої держави.
Наш Захисник ІЩЕНКО Сергій Володимирович народився 19 грудня 1979 року в місті Ромни. З дитинства зростав звичайним українським хлопцем, прив’язаним до рідної землі, праці та простих людських цінностей.
Навчався у загальноосвітній школі №11 міста Ромни, де закінчив 9 класів. Після школи здобув професію за спеціальністю загоелектрозварювальника у Роменському професійно-технічному училищі. Праця стала невід’ємною частиною його життя — Сергій завжди був відповідальним, сумлінним і вправним майстром, якого поважали за «золоті руки».
Строкову військову службу проходив у місті Маріуполь, де отримав перший військовий досвід та загартував характер.
Після повернення до цивільного життя створив сім’ю, одружився, став турботливим батьком для своєї донечки, якій присвячував багато уваги та любові. У повсякденному житті був спокійною, врівноваженою та щирою людиною. Його добре слово, спокій і надійність цінували рідні, друзі та колеги.
Працював на підприємствах «Поліграфмаш» та «Техмашсервіс», де зарекомендував себе як відповідальний працівник і фахівець своєї справи. У вільний час любив риболовлю та відпочинок на природі — саме там знаходив спокій і відновлення сил.
У вересні 2024 року, попри проблеми зі здоров’ям, Сергій без вагань став на захист України. Військову підготовку пройшов у місті Житомир, після чого був зарахований до складу 153-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
На Херсонському напрямку виконував бойові завдання як радіотелефоніст-лінійний наглядач обчислювального відділення мінометного взводу.
Попри складні умови та постійну небезпеку, він залишався зібраним, відповідальним і відданим військовій справі. У запеклих боях проявляв мужність та стійкість.
У листопаді 2025 року зв’язок із Сергієм обірвався. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Лише через понад пів року, за результатами ДНК-експертизи, було підтверджено найстрашніше.
10 листопада 2025 року радіотелефоніст-лінійний 153-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ, солдат ІЩЕНКО Сергій Володимирович загинув в бою за Україну на Херсонщині.
Воїну назавжди 45 років…
У Сергія залишилися донька та брат.
Світла пам’ять про нього житиме в серцях рідних, побратимів і всіх, хто його знав.
Роменська громада глибоко сумує разом із родиною полеглого Сергія. Мужність, вірність присязі й жертовність Захисника навіки закарбуються в нашій пам’яті… Нехай Господь дарує йому Царство Небесне, а душа Героя знайде спокій!
Вічна пам’ять та шана Воїну – ІЩЕНКУ Сергію Володимировичу!
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
