На жаль, кожного дня ми зазнаємо нових втрат, а до Небесного війська відходять нові Герої… Ціна нашої свободи зростає щодня, адже ми втрачаємо найкращих. Серед них — уродженець Хмелівської громади ВОВК Віктор Миколайович.
Прощання відбулося на Алеї Слави, де зібралися рідні, друзі, побратими, представники Роменської та Хмелівської громад, а також священнослужителі. Кожен вшанував пам’ять Героя, схиливши голову в скорботі.
Чин заупокійної служби звершили священнослужителі Православної церкви України. Військовий оркестр і скорботні молитви стали відображенням болю та гіркоти втрати, адже кожна така звістка залишає глибоку душевну рану в серці кожного українця.
Із скорботним словом до присутніх звернувся міський голова Олег СТОГНІЙ: «Війна триває. Вона щодня нагадує про себе страшним болем втрат. Війна забирає тих, хто ще мав жити, працювати, радіти простим речам, бути поруч із рідними… Наші громади все частіше отримують сумні звістки з фронту — звістки про тих, завдяки кому ми маємо змогу жити під українським небом. Сьогодні ми віддаємо останню шану Захиснику України, уродженцю Хмелівської громади — ВОВКУ Віктору Миколайовичу. Йому назавжди 50… Вічна і світла пам’ять нашому Герою — ВОВКУ Віктору Миколайовичу!»
ВОВК Віктор Миколайович народився 14 травня 1976 року в селі Коновали Роменського району Сумської області. Саме тут минули його дитинство та юність. Навчався у Сулимівській школі, згодом здобув професію електрика у СПТУ-20 міста Конотоп.
У 1994–1996 роках проходив строкову військову службу. Після цього працював на заводі «Мотордеталь» у Конотопі. У 2002 році повернувся до рідного села Коновали, де працював електриком у ТОВ «1 Травня» та ДП «Нафком-Агро».
У 2014–2015 роках Віктор Миколайович став на захист України, беручи участь в антитерористичній операції. У 2015–2016 роках працював охоронцем у СТОВ «Дружба Нова».
27 листопада 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України та знову став на захист рідної землі. Проходив службу на Запорізькому напрямку, виконуючи бойові завдання в районах Оріхова та Гуляйполя.
21 червня 2026 року командир 2-го розвідувального відділення 7-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ, молодший сержант ВОВК Віктор Миколайович, помер від серцево-легеневої недостатності.
Віктор Миколайович назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів, побратимів і всіх, хто його знав, як мужній воїн, працьовита людина та справжній патріот своєї країни.
Воїну назавжди 50…
У скорботі залишилися дружина та брати…
Для рідних Віктор був найдорожчою людиною. Для громади — мужнім воїном, який став на захист України. Схиляємо голови перед його мужністю, вірністю військовій присязі та любов’ю до рідної землі.
Від імені Роменської громади висловлюємо щирі слова співчуття та підтримки рідним і близьким. Ваш біль — наш спільний біль. Нехай світла пам’ять про Віктора назавжди живе в серцях жителів Роменської та Хмелівської громад і всієї України.
Світла пам’ять і вічна шана Герою України — ВОВКУ Віктору Миколайовичу!
За повідомленням відділу з питань внутрішньої політики
