Дуже легко, слухаючи захоплені оди від Тимофія Цзю по відношенню до його нового тренера Педро Діаса, задатися питанням, чи не обманює він сам себе, як це роблять так багато бійців, кажучи про прогрес, який нібито вже стався за такий короткий термін. Але той факт, що він звучить настільки задоволеним тренуваннями в прибережному місті, схожому на Сідней, де він виріс, і під керівництвом тренера, чия кубинська школа в його очах перегукується з радянською школою його батька, виглядає цілком логічним.
“[Я шукав] місце, де почуватимуся комфортно, – пояснив Цзю. – Людину, з якою зможу одразу зійтися і встановити зв’язок; того, хто приносить пристрасть. І щойно я зустрів Педро, у мене одразу виникло відчуття: “Людина, це він – це той самий”. Це, чесно, змусило мене знову закохатися в цей спорт. У мене з’явилося абсолютно нове бажання займатися боксом. Це інше почуття”.
“Я попрацював із Руді Ернандесом якийсь час, потім поїхав до Абеля Санчеса в Лос-Анджелес, район Біг Беар. Потім пішов у Boxer Gym – мій приятель володіє цим залом тут, у Маямі, тож я досі дещо роблю з ними. Але я шукав щось на кшталт стосунків Майка Тайсона і Каса Д’Амато: когось, на кого можна дивитися знизу вгору. Іноді, коли вогонь усередині гасне, потрібен хтось, хто знову його розпалить, – і ось він у мене з’явився. Він справжня, віддана, пристрасна, сімейна людина. І я така сама. Ми одразу знайшли спільну мову, і я дуже радий тому, де ми зараз перебуваємо”.
“Я ріс, спостерігаючи за Мігелем Котто – він був одним із моїх улюблених бійців у ті часи. Я бачив ті зміни, які він зробив [з Діасом]. Просто божевілля, з якими іменами він працював. Два десятки чемпіонів світу, я не знаю, скільки олімпійських золотих медалей – щось неймовірне, чувак. Він пройшов усе і вся в цьому спорті, і в нього досі горить цей внутрішній вогонь. І той факт, що він взяв мене, прийняв мене як частину своєї сім’ї, – все сталося саме так. Це було дуже правильне, тепле почуття.
“[Раніше] я просто переходив до наступного завдання, і до наступного, і до наступного. Я забув, чому був так закоханий у цю справу. Я взагалі перестав дивитися бокс, перестав дивитися записи. У вільний час я просто відключався, відпочивав і не думав про бокс. Але тепер… бокс у моїй крові, і я зрозумів, що він – частина моєї ДНК. Та любов, що в мене до нього; те, що він мені дав; дисципліна; мрія, яку я завжди носив… Тепер я це просто приймаю, чуваче, я дивлюся старі записи, старі бої, і знову занурююся з головою в процес і любов до цієї справи. Це круте почуття, і одна з причин – знайомство з Педро, його пристрасть і любов до боксу”.
“Він сказав мені, що я кращий за Фундору. Що я реально кращий за Фундору, просто тактика була неправильна. Тепер я готуватимуся інакше – більш стратегічно, більше думатиму в рингу, а не покладатимуся лише на силу, тому що в цьому спорті вона доведе тебе тільки до певної точки”.
“Ми багато тренуємося. Усе дуже стратегічно. У нього є така “книга”, він читає, розписує все по поличках – все структуровано. Це безумство, чувак. Якщо чесно, цей хлопець – геній; у нього якась божевільна енергія; він взагалі не спить. І це передається мені. Коли я відчуваю цю енергію – це щось неймовірне. Я роблю речі, які не робив дуже, дуже давно”.
