Суспільство
Математично обдарована Гедвіґа, згодом Геді Ламар разом з композитором Джорджем Антейлом зробила винахід, необхідний для бездротового зв'язку від докомп'ютерної ери і до наших днів
Зміст
Еспресо в огляді розповість про її творчість та як вона зробила один з найбільш потрібних нині винаходів для людства.
Хто така Геді Ламар і що пов’язує її з Україною
Народилася Гедвіґа Ева Марія Кіслер у Відні. Її батько був банкіром з єврейської сім’ї зі Львова. Саме він навчив її цікавитися наукою, технікою та мистецтвом. Ще з раннього дитинства відвідувала театральну школу та рано почала зніматися в кіно.
У 1933 році, після гучного кінодебюту, батьки видали Геді заміж за фабриканта зброї, австрійського мільйонера Фрідріха Мандля. У першому шлюбі прожила 4 роки і втекла на пароплаві з Лондона до Нью-Йорка. Загалом Ламар була одружена шість разів і народила трьох дітей.
Принциповий характер, звичка відверто висловлювати невтішну думку про Голлівуд та його звичаї принесли Геді Ламар багато впливових ворогів. Одного разу її звинуватили у крадіжці туфель вартістю 100 доларів з магазину у Флориді. Хоча суд і відкинув це звинувачення, пляма від інциденту залишилася надовго.
фото: wikipedia.org
Кар’єра кінозірки Голлівуду
Дебютувала в німецькому фільмі “Дівчина в нічному клубі” у 1930 році. Театральний режисер Макс Райнгардт, з яким вона працювала в Берліні, назвав юну Геді найкрасивішою жінкою Європи.
Хвилю світової популярності приніс їй чехословацько-австрійський фільм Густава Махати “Екстаз”. Перша в історії художнього повнометражного кіно десятихвилинна сцена оголеного купання в лісовому озері у 1933 році викликала бурю емоцій. У цій стрічці Ламар першою зімітувала в кіно оргазм. За її словами, для цього під час зйомок режисер колов її англійською шпилькою. Сцена викликала обурення з боку церкви, картину заборонили до показу в деяких країнах та випустили в прокат тільки через кілька років з цензурними купюрами.
Кінодебют 1933 року був надто гучним, щоб кінематограф його забув. Але щоб не викликати аналогічних асоціацій в пуританської публіки США, їй радять взяти псевдонім. Гедвіг Кіслер стає Геді Ламар.
Новий виток кар’єри розгорнувся запаморочливо. Ламар швидко стала голлівудською легендою, знявшись у фільмах “Самсон і Даліла”, “Леді в тропіках” та багатьох інших. Загалом вона заробила на кінозйомках 30 млн доларів. Останній раз вона з’явилася на екрані в телефільмі “The Female Animal” у 1958 році.
1966 року 52-річна акторка спробувала повернутися на екран, але цьому перешкодила розгорнута проти неї кампанія цькування. Через принциповий характер та негативні висловлювання про Голлівуд вона мала чимало ворогів. За внесок у кінематограф Геді Ламар удостоєна зірки на голлівудській Алеї Слави.
фото: facebook.com/ukrainianmagazinediaspora
Геді Ламар та винахід, що змінив світ
Окрім блискучої акторської кар’єри, Ламар мала здібності до точних наук. У 1942 році, під час Другої світової війни, вона запатентувала систему, що дає змогу на відстані керувати торпедами. Цінність технології псевдовипадкового перелаштування робочої частоти була оцінена тільки з роками, лише після наростання Карибської кризи 1962 року. День народження акторки 9 листопада названий Днем винахідника в німецькомовних країнах. Без її винаходу не літали б військові супутники та не працювали б стільникові телефони стандарту GSM.
Свого часу Геді Ламар обговорювала важливу ідею, яку придумала, з композитором Джорджем Антейлом. Вона занепокоїлася тим, що якщо керованою торпедою обмінюватися координатами цілі лише на одній частоті, противник зможе легко перехопити сигнал, заглушити його або змінити курс торпеди.
Щоб забезпечити військову перевагу своїй новій батьківщині, Ламар запропонувала метод керування торпедами за допомогою сигналів, які неможливо перехопити чи заблокувати. Вони з Антейлом розробили концепцію, коли випадковий код на передавачі мав постійно та синхронно змінювати частоту каналу зв’язку. Приймач також мав здійснювати такі ж частотні переходи за цим кодом. Цей принцип швидкої зміни каналів гарантував, що передача інформації буде безпечною та захищеною.
Раніше псевдовипадкові коди вже використовувалися для кодування інформації у відкритих, незмінних каналах. Однак тут секретний ключ вперше став застосовуватися для динамічної зміни самих частот каналів передачі.
У серпні 1942 року Ламар та Антейл отримали патент № 2292387 під назвою “Секретна система зв’язку”. Цей патент став основою для технології зв’язку з розширеним спектром. Сьогодні цей принцип лежить в основі роботи багатьох сучасних бездротових систем, зокрема: мобільних телефонів, стандарту Wi-Fi, навігаційної системи GPS.
Померла Геді Ламар 19 січня 2000 року в місті Орландо у Флориді у віці 85 років. Прах акторки був згідно з заповітом розвіяний на її батьківщині, в Австрії, у Віденському лісі.
Цікаві факти
Геді Ламар зображена на заставці при завантаженні програми Corel Draw 8-ї і 9-ї версій.
9 листопада 2015 Google випустив новий дудл на честь 101-го року від дня народження Геді Ламар.
