Нещодавно у Шостці запрацювала кав’ярня «Тихе місце», яку відкрив ветеран, керівник Сумського РО ГО «Сини війни» та ГО «Ветеранів АТО Середино-Буди «РУБІЖ» Олег Самощенко із позивним «Грішник» разом із побратимом.
Цей затишний простір народився не просто як бізнес. Він став продовженням бойової дружби, символом єдності та прикладом того, що безбар’єрність – це не лише про доступність. Це про відкритість, довіру, про бажання ділитися теплом і підтримкою з іншими.
Історією Олега та створення кав’ярні поділилися у Сумській ОВА.
«Тихе місце» – це частина всеукраїнського ветеранського проєкту, започаткованого у Києві в 2022 році другом Олега – ветераном Дмитром Мартиненком із позивним «Сокіл». Саме цей чоловік у 2017 році врятував Олега, витягнувши його з поля бою на Луганщині після тяжкого поранення. Відтоді вони залишилися не лише побратимами, а справжніми братами по життю – підтримують один одного, розвивають ветеранський рух і спільні справи.
Олег Самощенко служив у війську з 2001 року. Починав із строкової служби, потім служив за контрактом у прикордонних військах, де він і зустрів початок війни у 2014 році на Луганщині. Далі – служба у ЗСУ та демобілізація через поранення, встановлення інвалідності.
Перший бойовий досвід отримав під час подій на Косі Тузла у 2003 році, згадує ветеран. Тоді ще не здогадувався, які випробування чекають на нього та увесь український народ.
Повномасштабне вторгнення росії зустрів у Харкові, знову став до лав захисників, доєднавшись до боротьби проти ворога. Після поранення та демобілізації у 2024 році мусив пристосовуватись до цивільного життя, маючи другу групу інвалідності.
Але ветеран не зупинився – він вирішив створити простір, де інші воїни могли б відчути спокій і розуміння. Відкрив франшизу «Тихого місця», яка безкоштовна для членів організації «Сини війни», залучив кошти ветеранського проєкту – 250 тисяч гривень, а решту разом із побратимом додали власними силами. Вони самотужки зробили ремонт, закупили обладнання, облаштували інтер’єр.
У сімейній справі працює і дружина Олега – Юлія. Вона спеціально опанувала професію баристи, і тепер саме її руки створюють той ароматний напій, який став символом нового життя родини. Адже коли робиш щось сам – бачиш результат і розумієш, що все недарма.
Сьогодні «Тихе місце» – це не просто кав’ярня. Це точка опори для побратимів, місце зустрічей, спогадів і нових планів. Тут часто можна побачити ветеранів, які приходять просто поговорити або відчути, що вони не самі. Сюди заходять і цивільні – не лише за кавою, а й за можливістю підтримати тих, хто боронив країну. У кав’ярні запроваджують ініціативу «Підвішена кава» – коли відвідувачі оплачують напій для військового чи ветерана.
Олег і його команда також працюють над покращенням доступності. Вони взялися за переобладнання пандусу, аби ним могли безпечно користуватися люди з інвалідністю, зокрема і ветеранів, які через поранення часто потребують доступної інфраструктури. Ветеран звернувся до місцевої влади із проханням спільно зробити цей простір повністю інклюзивним.
У планах господарів також – облаштувати літній майданчик, зручний під’їзд та розширити мережу «Тихих місць» у Кролевці, Конотопі й інших містах Сумщини.
Бо безбар’єрність – це не лише зручний під’їзд чи спеціальне обладнання. Це, перш за все, можливості і ставлення до людей. Це готовність простягнути руку допомоги, створити атмосферу, де кожен відчуває себе потрібним.
«Тихе місце» у Шостці – доказ того, що навіть після найтяжчих випробувань можна почати знову. Можна створити простір, у якому буде не біль, а світло. Бо коли ти ділишся теплом із іншими – саме тоді і народжується справжня безбар’єрність.
