Шведські дослідники спростували давнє уявлення про те, що холод сповільнює хімічні реакції та пояснили, чому арктичні річки масово набувають помаранчевого забарвлення.
Нове дослідження шведських науковців із Університету Умео виявило, що лід ефективніше, ніж рідка вода, вивільняє залізо з мінералів, що може пояснити зміну кольору арктичних річок. Про це повідомляє New Atlas.
Протягом останніх років у річках Півночі спостерігають масове “помаранчевіння”, яке пов’язано з таненням вічної мерзлоти та викидом великих обсягів заліза з мінеральних відкладів. Такі води містять менше кисню, мають підвищену кислотність і становлять загрозу для риби та іншої живності.
Експерименти показали, що при температурі -10 °C лід виділяє більше заліза, ніж вода при +4 °C. Як пояснив співавтор роботи Жан-Франсуа Буалі, під час замерзання між кристалами льоду утворюються мікроскопічні “кишені” рідини, які діють як реактори – вони концентрують речовини і стають надзвичайно кислими, що пришвидшує реакцію з мінералами.
Дослідники вивчали мінерал ґетит у поєднанні з органічною кислотою та з’ясували, що найактивніше залізо вивільняється саме під час циклів заморожування й відтавання. При цьому прісна та солонувата вода посилюють процес, тоді як морська – пригнічує його.
За словами першого автора роботи Анджело Піо Себаалі, зі зростанням температури на планеті цикли “замерзання-відлиги” стають частішими, а отже, у водойми надходитиме ще більше заліза, що здатно серйозно вплинути на якість води та екосистеми у величезних регіонах.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що марсіанські льодовики виявилися майже повністю з чистого льоду.
