Рак підшлункової залози

Рак підшлункової залози – одне з найагресивніших і найважче діагностованих онкологічних захворювань. Хвороба розвивається, коли аномальні клітини починають неконтрольовано рости в тканині підшлункової залози – органа, що відіграє ключову роль у травленні та регуляції цукру в крові. Труднощі ранньої діагностики пояснюються тим, що на початкових стадіях це захворювання рідко проявляється помітними симптомами. Зазвичай вони стають очевидними, коли пухлина вже поширилася на інші органи, що значно обмежує доступні варіанти лікування.

У світі щорічно реєструється близько 460 000 нових випадків раку підшлункової залози. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), він посідає сьоме місце серед причин смертей від раку у світі. Показники смертності становлять близько 432 000 випадків на рік. В Україні щорічно діагностується близько 5000 нових випадків цього виду злоякісних утворень, і приблизно 4500 смертей пов’язані з цим захворюванням. Згідно з даними Національного канцер-реєстру України, цей тип ракових пухлин посідає шосте місце серед онкологічних захворювань за смертністю в країні. Більшість випадків діагностують у людей, старших за 60 років, і як і в більшості країн, рак підшлункової залози часто виявляють на пізніх стадіях, що призводить до високої смертності.

Прогноз щодо цього захворювання залишається несприятливим – довічний ризик для людини становить приблизно 1,6%, причому в чоловіків цей показник дещо вищий, ніж у жінок. Типовий віковий діапазон пацієнтів на момент встановлення діагнозу – 65-74 роки. Це пов’язано з тим, що з віком ймовірність генетичних мутацій, що призводять до аномальних змін, зростає, а також із тим, що хронічні захворювання, такі як панкреатит, цукровий діабет і ожиріння, можуть підвищувати ризик розвитку цієї патології. За прогнозами, захворюваність і надалі зростатиме через старіння населення і збільшення факторів ризику, таких як куріння, ожиріння і діабет.

Крім того, рак підшлункової залози відомий своїми швидкими темпами прогресування. З моменту встановлення діагнозу до настання термінальної стадії проходить відносно мало часу порівняно з іншими видами онкологічних захворювань. Варіанти лікування включають хірургічне видалення пухлини, хімієтерапію і радіотерапію, але через пізнє виявлення хірургічне втручання часто неможливе, що обмежує можливості продовження життя пацієнта.

Незважаючи на агресивність хвороби, активні дослідження і нові досягнення в медицині дають надію на поліпшення діагностики та ефективне лікування. Введення нових методів скринінгу, таргетної терапії та імунотерапії може зіграти важливу роль у боротьбі з цим захворюванням у майбутньому.

Важливі дані про рак підшлункової, перевірені авторитетніми онкологами прочитате за посиланням https://www.lissod.com.ua/ua/about-cancer/cancer-types/rak-podzheludochnoj-zhelezy/

Про підшлункову залозу

Підшлункова залоза – це важливий орган, що виконує подвійну функцію як у травній, так і в ендокринній системі. Розташована в задній частині черевної порожнини, за нижньою частиною шлунка, вона відіграє провідну роль у регулюванні метаболізму та перетравленні їжі.

Функції підшлункової залози:

• Екзокринна функція – підшлункова залоза виробляє ферменти, потрібні для розщеплення білків, жирів і вуглеводів у кишечнику. Ці ферменти вивільняються екзокринними клітинами і доставляються в кишечник через протоки.
• Ендокринна функція – ендокринні клітини виробляють гормони, такі як інсулін і глюкагон, які регулюють рівень цукру в крові. Порушення цієї функції може призвести до серйозних станів, таких як діабет.

Різновиди раку підшлункової залози:

• Аденокарцинома підшлункової залози – це найпоширеніший тип раку підшлункової залози, який починається в екзокринних клітинах, що вистилають протоки залози. Цей тип аномальних змін найбільш агресивний, його найскладніше діагностувати на ранніх стадіях через неявні симптоми. Аденокарцинома є основною причиною смертності серед пацієнтів із цим онкологічним діагнозом.
• Нейроендокринні пухлини (НЕП) – це рак, який починається в ендокринних клітинах, трапляється рідше, але має свої підтипи та інший підхід до лікування. Ці пухлини можуть виділяти гормони, через що з’являються специфічні симптоми, такі як зміна рівня цукру в крові та гормональний дисбаланс.

Діагностика та прогноз раку підшлункової залози

Діагностика раку підшлункової залози є складним завданням, особливо на ранніх стадіях, оскільки симптоми можуть бути відсутніми або бути неспецифічними. Основні методи діагностики включають:

1. Візуалізаційні дослідження:

• Комп’ютерна томографія (КТ) – це один із найефективніших методів для візуалізації пухлин підшлункової залози.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ) та ендоскопічна ультрасонографія (ендоУЗД) – допомагають уточнити локалізацію і розмір пухлини, а також залученість інших органів.

1. Біопсія – підтверджує онкологічний діагноз. Тканина може бути отримана через ендоскоп або тонкоголкову аспірацію під контролем КТ або УЗД.
2. Лабораторні тести – визначення рівня специфічного пухлинного маркера CA 19-9 може допомогти в діагностиці та оцінці прогресу лікування.
3. Генетичні тести – дають змогу виявити спадкові мутації, що підвищують ризик розвитку захворювання.

Докладніше про діагностику раку пропонуємо охнайомитися за посиланням https://www.lissod.com.ua/ua/about-cancer/benefits/diagnostica/

Прогноз для пацієнтів із раком підшлункової залози залежить від стадії захворювання на момент діагнозу. На жаль, цей тип раку часто діагностується на пізніх стадіях, коли ракові клітини вже поширилися на інші органи.

• П’ятирічна виживаність для пацієнтів з раком підшлункової залози становить близько 10% по всьому світу. Однак у пацієнтів з операбельними пухлинами, коли пухлина може бути видалена хірургічно, виживаність може досягати 25-30%.
• На ранніх стадіях (I-II) прогноз сприятливіший, але такі випадки трапляються рідко через приховану симптоматику.
• У пізніх стадіях (III-IV), коли онкологічне захворювання вже поширилось на інші органи, лікування обмежується паліативною терапією, спрямованою на поліпшення якості життя.

Незважаючи на загрозливий прогноз, рання діагностика і нові методи лікування, такі як таргетна терапія та імунотерапія, поступово поліпшують виживаність пацієнтів.

Важливо розуміти, що успіх лікування залежить від безлічі чинників, включно із загальним станом здоров’я пацієнта, типом пухлини та можливістю застосування хірургічного втручання або інших методів лікування.

Фактори ризику 

Усе, що збільшує ймовірність розвитку раку підшлункової залози, є фактором ризику. Деякі з них можна змінити, а інші – ні. До факторів ризику, які ви можете змінити, належать:

• Куріння і вживання тютюну – у людей, які курять, ризик розвитку раку підшлункової залози приблизно вдвічі вищий.
• Ожиріння – надмірна вага (підвищений індекс маси тіла, або ІМТ) збільшує ризик розвитку пухлини на 20%.

Інші фактори ризику раку підшлункової залози змінити неможливо, в тому числі:

• Вік. Ризик розвитку цього типу раку різко зростає після 55 років.
• Сімейний анамнез. Спадкові генетичні зміни можуть бути причиною близько 10% випадків цього виду онкологічних захворювань. Приклади генетичних синдромів, які можуть спричиняти екзокринний рак підшлункової залози, включають: спадковий синдром раку грудей і яєчників, спричинений мутаціями в генах BRCA1 або BRCA2, синдром Лінча (зазвичай дефекти в генах MLH1 або MSH 2) і спадковий панкреатит через мутації в гені PRSSI.
• Діабет. У людей із тривалим анамнезом діабету 2 типу підвищується ймовірність розвитку ракових змін у залозі.
• Хронічний панкреатит. Це тривале запалення підшлункової залози пов’язане з підвищеним ризиком аномальних змін у підшлунковій залозі, особливо у курців.

Фактори ризику збільшують ймовірність розвитку аномальних змін у залозі, але це не означає, що кожна людина, у якої вони є, неодмінно захворіє. Безліч людей по всьому світу входять до групи підвищеного ризику, але в них ніколи не розвивається рак. З іншого боку, фахівці Лікарні ізраїльської онкології LISOD відзначають, що згідно з їхніми спостереженнями, рак досить часто діагностують у пацієнтів взагалі без факторів ризику або з їх мінімальною кількістю. Небезпека раку полягає саме в тому, що ніхто не може бути абсолютно впевнений, що це захворювання його не торкнеться.

Фактори ризику свідчать лише про підвищену схильність до захворювання, але сам рак залежить від безлічі різних причин, включно з генетичними мутаціями, способом життя і факторами навколишнього середовища. Навіть за наявності цих тривожних факторів можна зробити кроки для зниження ймовірності розвитку хвороби: зміна харчування, відмова від шкідливих звичок, контроль ваги і регулярні медичні огляди.

Таким чином, наявність факторів ризику – це не вирок, а привід для того, щоб приділити особливу увагу своєму здоров’ю, своєчасно звертатися до лікаря і проходити обстеження.