Як російська агресія змінює українські екосистеми, що відбувається з ґрунтами й біорізноманіттям на окупованих територіях і чому наслідки війни відчувають далеко за межами України? Про це говорила Наталія Ярошенко, PhD, старша викладачка кафедри екології та ботаніки факультету агротехнологій та природокористування СНАУ, в американському подкасті Green Socialist Notes, який веде політичний діяч і екологічний активіст Гові Гокінс.
Випуск, опублікований на початку жовтня, присвятили екологічним наслідкам російської війни проти України. Розмова стала можливістю пояснити міжнародній аудиторії, що війна руйнує не лише інфраструктуру й людські життя: її вплив поширюється на ґрунти, водні ресурси, природні оселища, тваринний світ і продовольчі системи.
Дивіться розмову на YouTube:
Однією з тем розмови стали наслідки окупації для природних територій, які раніше були доступними для досліджень. Зокрема, йшлося про Олешківські піски — унікальну природну територію на Херсонщині, де українські та іноземні науковці вивчали біорізноманіття. Через повномасштабне вторгнення дослідники втратили можливість повноцінно працювати на цій території та спостерігати за змінами в екосистемі.
Окрему увагу Наталія Ярошенко приділила стану ґрунтів. Обстріли залишають не лише хімічні забруднення, а й уламки боєприпасів та знищеної техніки. Їхнє виявлення й очищення потребують значних ресурсів і часу, а відновлення родючості земель — системного підходу та тривалого спостереження, а проти місцевих мешканців ведеться жорстокий геноцид та голодомор.
Серед можливих напрямів відновлення дослідниця згадала випробування методів відновлення ґрунтів за допомогою вирощування певних культур. Водночас повернення земель до безпечного й ефективного використання не може бути швидким процесом: воно залежить від стану ґрунту, характеру забруднення та умов подальшого догляду протягом десятків років.
Не менш тривожна ситуація — у природоохоронних територіях. На тимчасово окупованій території Херсонщини розташований біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фальц-Фейна. За словами дослідниці, супутникові дані вказують на тривожні зміни, зокрема можливе вивезення та незаконне полювання на рідкісних тварин, серед яких – безліч видів ендеміків. Втрата таких популяцій може мати наслідки, які неможливо швидко компенсувати, а в окремих випадках — і незворотні.
Війна змінює й умови існування птахів. Поєднання кліматичних змін, порушення природних оселищ і пожеж, спричинених бойовими діями, впливає на сезонні переміщення та можливості гніздування. Птахи змушені залишати звичні місця перебування, а це створює додаткові ризики для відтворення популяцій.
Під час розмови також згадали руйнування Каховської гідроелектростанції та спустошення водосховища. Ця катастрофа змінила великі території, вплинула на водні й наземні екосистеми та призвела до втрат біорізноманіття. Повноцінно оцінити масштаби наслідків складно, зокрема через недоступність частини територій для дослідників.
Водночас науковий інтерес викликає природне відновлення Великого Лугу. На території колишнього водосховища формуються нові рослинні угруповання, зокрема лісові. Спостереження за цими процесами допомагають зрозуміти, як екосистеми реагують на масштабні зміни та які природні механізми можуть визначати їхнє подальше відновлення.
Екологічна безпека безпосередньо пов’язана із сільським господарством, продовольством, економікою та логістикою. Забруднені ґрунти впливають на можливості вирощування продукції, руйнування інфраструктури ускладнює постачання, а зміни в екосистемах можуть мати наслідки далеко за межами територій, де відбуваються бойові дії.
Саме на взаємозв’язку цих процесів наголосила Наталія Ярошенко, пояснюючи, чому міжнародній спільноті важливо розуміти екологічний вимір російської агресії.
«Наша розмова відбулася задля того, аби пояснити людям, що екосистеми мають куди більший зв’язок одна між одною, ніж ми бачимо, і що війна, яку Росія розв’язала в Україні, впливає тією чи іншою мірою на увесь світ, а не лише на країни-сусідки. Серед тих, хто знаходиться під безпосереднім впливом, також є Америка, Африка, окремі країни Азії, куди ми активно експортуємо зерно», — зазначила дослідниця.
У розмові також порушили питання української ідентичності та стійкості локального бізнесу. Руйнування складів, торговельних мереж та іншої інфраструктури створює серйозні випробування для підприємців. Попри постійні безпекові ризики, вони продовжують працювати в Україні, адаптуватися до нових умов і зберігати зв’язок зі своїми громадами.
Міжнародна комунікація стала частиною ширшого професійного шляху Наталії Ярошенко. Дослідниця взяла участь у Fulbright Research and Development Program — програмі, яка дала їй дев’ять місяців для академічної роботи у США та пошуку нових напрямів вивчення мілітарних ландшафтів.
Цей досвід став продовженням її наукового розвитку після аспірантури й міжнародного стажування в Німеччині. Повернення до активної дослідницької роботи відкрило нові можливості для майбутніх публікацій і проєктів. У вересні Наталія також долучилася до семінару в Міссулі, штат Монтана, де спілкувалася зі студентами про американську освіту та ділилася досвідом участі у програмі Fulbright.
Ще один спосіб говорити про екологічну ціну війни з міжнародною аудиторією — англомовний комікс enWAR_mental, засновницею якого є Наталія Ярошенко. Проєкт розповідає про вплив російської агресії на довкілля України у доступному візуальному форматі.
Переглянути комікс enWAR_mental: https://drive.google.com/file/d/15QHwxL-CWn1SCm25_pN5pNYXzgWBSVXM/view
Досвід Наталії Ярошенко показує, як наукові знання можуть виходити за межі академічного середовища: ставати основою міжнародного діалогу, допомагати пояснювати наслідки війни та привертати увагу до екологічних втрат України. Адже збереження довкілля — це не лише питання майбутнього українських територій, а й частина глобальної відповідальності за екосистеми, від яких залежить життя людей у всьому світі.
