Незважаючи на невтішний підсумок бою Джессі Гарта з Халілом Коу (Гарт програв спірним рішенням суддів), у них все ж був один позитивний момент: після десяти раундів бою ворожість між суперниками зійшла нанівець, хоча Гарт – тепер із рекордом 31-4 (25 КО) – не виключає можливості реваншу.
“Брате, коли він сказав після бою в рингу щось на кшталт: “Спасибі, що ти не забрав усі гроші, які міг утримати з мого гонорару, мені все-таки потрібно годувати сім’ю”, – ось у цей момент все і вирішилося. Коли він це сказав, я відповів: “Брате, я сподіваюся, що ти і твій син здорові, і я радий, що ти благополучно повернувся до своєї сім’ї”. Розумієш, у нього є син, і я знову відчув до нього повагу.
Коли ми спарингували в залі, він приходив туди зі своїм батьком і сином. І ось що я тобі скажу: для молодого хлопця його віку це велика рідкість – зараз мало хто орієнтований на сім’ю, але Халіл Коу безумовно сімейна людина. І за це я його поважаю.
Він був там зі своїм сином і батьком. Мені було приємно це бачити, тому що, повторюся, зараз дуже рідко молоді хлопці піклуються про своїх дітей і підтримують такі стосунки з батьком. Тож за це я його точно поважаю.
Я ніколи не злюся. Світ знає, що я виграв. Я сам у своєму серці знав, що виграв, і молився Богу. Я не злюся. Я вийшов із цього бою цілим і неушкодженим. Я повертаюся до своєї сім’ї.
Бокс – це те, чим я хочу займатися. Моя сім’я, моя дочка – вони не хочуть, щоб я продовжував. Мої діти не хочуть цього, їм не подобається бачити, як мене б’ють. Вони не хочуть дивитися, як я отримую удари. Але я все одно живу своїм життям. Я не ставлю собі обмежень. Це підживлює мій внутрішній свербіж. Я боєць. Це те, для чого я був народжений. Я не був народжений ні для чого іншого, крім боксу”.
