Фабіо Вордлі протягом усієї своєї кар’єри продовжував спростовувати думки скептиків: багато хто був упевнений, що брак досвіду рано чи пізно його наздожене. Але кожен крок, який вважався “занадто великим”, лише зміцнював його віру в себе. І тепер, у статусі чемпіона світу, його впевненість, схоже, перебуває на піку.
Нещодавно його ім’я з’явилося в списку потенційних суперників для повернення Тайсона Ф’юрі.
“Як і у всіх інших моїх боях – я його нокаутую, – сказав Вордлі про можливу зустріч із Тайсоном Ф’юрі. – Можливо, мені доведеться прийняти кілька ударів, можливо, програти пару раундів, щось на зразок цього. Але до якого там – 10-го, 11-го… або, може, цього разу я залишу це на 12-й раунд. Я вже вигравав у 10-му і 11-му, тож, може, цього разу прибережу все для 12-го і витягну кролика з капелюха”.
Впевненість Вордлі тепер поділяють і сторонні спостерігачі. Після того як більшу частину кар’єри його списували як бійця, якого рано чи пізно “викриють”, він помітив, що ставлення до нього змінилося – особливо після його останньої перемоги над Джозефом Паркером.
“Загалом це чудове почуття. Кумедний поворот подій, правда? – сказав Вордлі. – Тому що після мого останнього бою [з Паркером] було б важко знайти хоч когось, хто ставив би на мою перемогу. А тепер раптом виявляється, що я досить хороший, щоб побити Тайсона Ф’юрі. Кумедно спостерігати за цими злетами і падіннями, за тим, як швидко ти можеш опинитися внизу і як швидко – нагорі. Але це прекрасно. І приємно бачити, що, можливо, я досить багато разів довів людям їхню неправоту, щоб вони сказали: “Знаєш що, гадаю, ти реально можеш це зробити, тому що я знову і знову ставлю проти нього, а він знову і знову мене спростовує””.
Ф’юрі – лише один із варіантів для Вордлі, але далеко не єдиний. Дерек Чісора підшукує відповідного партнера для свого 50-го й останнього професійного бою. Ветеран давно говорить про бажання завершити кар’єру ще однією спробою завоювати титул чемпіона світу, і Вордлі міг би надати йому саме таку можливість. Хоча переговори поки що перебувають на ранній стадії, потенційний поєдинок уже викликає інтерес.
“Напевно, саме з ним ми спілкувалися найбільше, – сказав Вордлі. – Чи є він першим номером у списку – хто знає? Чісора завжди залишається Чісорою. І я можу уявити, що для свого 50-го бою він захоче, щоб усе було як він хоче, щоб піти так, як він сам вважає за потрібне, і так далі. Так що, послухай, не зрозумій мене неправильно: 50 боїв у боксі – це заслужено. Я це розумію. Тому, можливо, наші позиції не співпадуть, але це був би чудовий бій. Реально чудовий бій між нами – війна проти війни. Два хлопці, які не роблять ні кроку назад, обидва люблять зарубатися. Так що так, думаю, всі б підтримали такий поєдинок”.
Чісора може виявитися непростим партнером за столом переговорів, але Вордлі не має наміру відмовлятися від привілеїв, які дає статус чемпіона світу.
“Я чемпіон світу. У мене є всі права чемпіона світу, – сказав Вордлі. – Не зрозумій мене неправильно: честь тобі і хвала за 50 боїв і за все, чого ти домігся. І не зрозумій мене неправильно, я теж люблю і поважаю Чісору. Він людина, яка стежила за моєю кар’єрою від самого початку. Він завжди виходив на зв’язок, вітав мене з досягненнями, з перемогами. І він був одним із небагатьох, хто відкрито підтримав мене в бою з Паркером. Так що так, у мене до нього багато любові та поваги. Але чемпіон тут я”.
Чи то Ф’юрі, чи то Чісора, Вордлі більше не дивиться на дивізіон знизу вгору. Він стоїть на його вершині – і чекає.
