Наука
Сьогодні, 12 лютого, світ відзначає День Дарвіна – міжнародне свято, присвячене пам'яті Чарльза Дарвіна та його революційній ідеї еволюції
Зміст
Цей день є чудовою нагодою не лише вшанувати видатного натураліста, а й пояснити, чому теорія еволюції залишається однією з найбільш обґрунтованих і підтверджених у сучасній науці. Більше про це розповість Еспресо.
Як виник День Дарвіна
Чарльз Роберт Дарвін народився саме 12 лютого 1809 року в Англії. Після його смерті в 1882 році вчені та шанувальники почали спорадично відзначати його день народження лекціями та заходами.
Однак масові організовані святкування стартували в 1990-х роках серед університетських кіл. Згодом з’явилася Фонд Міжнародного дня Дарвіна, який власне і зробив ідею 12 лютого днем глобального вшанування принципів наукового мислення, інтелектуальної сміливості та прагнення до правди – якраз тих якостей, що уособлював Дарвін.
Сьогодні День Дарвіна (або Міжнародний день науки і гуманізму) святкують у багатьох країнах: проводять лекції, виставки, шкільні заходи, екскурсії в музеї та навіть фестивалі. Це не просто “день народження вченого”, а нагода підкреслити значення еволюційної біології як фундаменту сучасної науки про життя.
Теорія еволюції: як вона народилася
фото: Вікіпедія
Варто наголосити, що Чарльз Дарвін не винайшов еволюцію як концепцію, адже ще до нього засилювалися над змінами життя з часом, але саме він зміг побудувати обґрунтовану наукову теорію, яка пояснювала, як і чому ці зміни відбуваються.
Чарльз Дарвін сформулював свою революційну теорію в книзі “Походження видів шляхом природного добору” (1859). Цікаво, що в молодості Дарвін вивчав англіканську теологію з наміром стати священиком, але кругосвітня подорож кардинально змінила його погляди на світ.
Відома багатьом історія, що під час подорожі на кораблі “Бігль” (1831–1836) він спостерігав величезну різноманітність живих істот – від галапагоських в’юрків (пташок) до викопних решток у Південній Америці. Саме тоді Дарвін помітив, що види змінюються поступово, а подібні організми мають спільних предків.
Його ключова ідея – природний добір. Тобто організми, які краще пристосовані до середовища (завдяки випадковим варіаціям), виживають і залишають більше потомства. З часом корисні ознаки поширюються, а види еволюціонують. Дарвін не знав про генетику (її відкрили пізніше), але його механізм виявився універсальним.
Багато людей помилково думають, що за теорією Дарвіна людина походить безпосередньо від сучасної мавпи – мовляв, якась мавпа одного дня “перетворилася” на людину, ніби за помахом чарівної палички. Насправді це грубе спрощення і спотворення ідеї. Еволюційна теорія стверджує, що люди і сучасні мавпи (шимпанзе, горили, орангутани тощо) мають спільного предка – вимерлу мавпоподібну істоту, яка жила мільйони років тому (приблизно 6–8 мільйонів років тому для лінії людини і шимпанзе). Від цього спільного предка еволюційні лінії розійшлися: одна гілка з часом привела до сучасних людей (Homo sapiens), інша – до сучасних шимпанзе чи інших приматів.
Ніхто не каже, що людина “походить від мавпи”, яку ми бачимо в зоопарку сьогодні, – це так само нелогічно, як сказати, що французи походять від німців, бо в обох є спільні давні предки в Європі. Еволюція – це поступове розходження популяцій через природний добір, мутації та адаптацію, а не магічне перетворення одного виду в інший за одне покоління. Саме тому сучасні мавпи існують паралельно з нами – вони просто пішли своїм еволюційним шляхом.
Чому ідею спочатку не прийняли
як Дарвіна критикували у журналах після публікування ним своїх ідей, фото: Вікіпедія
Вчений жив у часи Вікторіанської Англії, коли Європа дотримувалася пуританських поглядів, тому теорія Дарвіна шокувала суспільство. Головна причина – це скандальна ідея, що людина походить від спільних предків з мавпами, а не створена Богом безпосередньо. Бо це суперечило буквальному тлумаченню Біблії та уявленню про особливе місце людини у світі.
Церква, багато філософів і навіть деякі вчені виступали проти, називаючи теорію “принизливою” для людської гідності.
Знаменита дискусія 1860 року в Оксфорді між єпископом Семюелем Вілберфорсом і біологом Томасом Гекслі (якого називали “бульдогом Дарвіна”) стала символом конфлікту. Суспільство ще не було готове прийняти, що життя – це не статична ієрархія, а динамічний процес змін.
Однак з часом, з новими доказами, відкриттями та змінами культури, теорія все більше приживалася у суспільстві.
Як еволюційна теорія почала домінувати в науці та суспільстві
Попри опір, теорія швидко здобула підтримку серед біологів. Уже наприкінці XIX століття її доповнили ідеями про спадковість (наприклад отець Грегор Мендель, чиї закони стали одними із найважливіших у сучасній генетиці, хоча спершу зовсім не привернули нічию увагу). У XX столітті виник сучасний еволюційний синтез (неодарвінізм), який поєднав природний добір з генетикою, популяційною біологією та палеонтологією.
Докази накопичувалися. Мова йде про викопні рештки – перехідні форми (наприклад, археоптерикс між динозаврами та птахами, тіктаалік між рибами та тетраподами). Розвивалася порівняльна анатомія – гомологічні органи (рука людини, крило кажана, ласта кита – всі схожі). Та найважливіше виникла наукова генетика, коли вчені досліджували спільні гени в усіх живих істотах, ДНК-послідовності, що підтверджують родинні зв’язки. Зрештою у лабораторних умовах вдалося побачити емпіричні спостереження еволюції в реальному часі (антибіотикорезистентність бактерій чи зміни в промислових метеликах тощо).
Сьогодні еволюційна теорія – основа біології, медицини, сільського господарства та екології. Вона пояснює все: від появи нових вірусів до різноманіття життя на планеті.
Чому еволюція правдива – і чому досі є супротивники
Еволюційна теорія – це дійсно лише наукова теорія, тобто вона не є догмою. Це добре обґрунтоване пояснення фактів, а не “просто припущення”. Вона найкраще відповідає всім наявним даним: від молекулярної біології до палеонтології.
Звичайно, існують альтернативні погляди на походження життя та видів. Найпопулярніший – креаціонізм (буквальне створення Богом за 6 днів згідно Біблії). Чи інтелектуальний дизайн деїстів, де Бог як розумний творець, годинникар, який якось запустив всі ці процеси, тобто поєднання ідей Дарвіна та креаціністів. Крім цього є ідеї з різних стародавніх міфів чи сучасна панспермія (життя з космосу без еволюційного пояснення механізмів).
Але жодна з них не має такої потужної емпіричної бази, як дарвінівська еволюція. Тому заперечення еволюції в науковому контексті трохи нагадує наполягання на тому, що Земля пласка: попри всі супутникові фото, GPS і гравітацію, хтось все одно вірить у “змову”. Еволюція – не віра, а висновок з тисяч незалежних доказів. Якщо раптом наука знайде інші незаперечні факти, що пояснюватимуть виникнення і розвиток людей, виникне нова теорія. Наразі – це найкраща.
Тож у День Дарвіна варто подумати про те, що справжня інтелектуальна сміливість – це готовність прийняти реальність такою, якою вона є без “фільтрів” догматизму. І саме завдяки Дарвіну ми розуміємо, як життя на Землі стало таким дивовижним і різноманітним.
Читайте також: Підводні човни, висадка на Місяць й інтернет: 198 років тому народився Жуль Верн – провидець сучасного світу
