Зміна імені – юридична процедура, на яку дитина має право, а батьківський дозвіл не завжди потрібний. В Україні це питання врегульоване законом, проте крім самої можливості, існують й певні обмеження, зазначили у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції.
Так, за 8 місяців поточного року фахівці Східної юстиції видали 838 свідоцтв про зміну імені, з цікавого:
– на Харківщині – 344 (Діана забажала іменуватися Айзою, а Олег – Інарі);
– на Полтавщині – 242 (по батькові Фаритович змінено на по матері Людмилович);
– на Чернігівщині – 140 (Івана тепер кличуть Арті, а Ірину – Ія);
– на Сумщині – 97 (Вадим став Вадімасом, а Лаура – Ларисою);
– на Донеччині – 15 (Борисівна стала Олександрівною, а Людмила – Мілою).
Поняття «Ім’я» в Україні охоплює три складові: прізвище, власне ім’я та по батькові. Особа, досягнувши 16-річного віку, вправі на власний розсуд змінювати будь-яку із його частин. Наприклад, Артем може стати Миколою, а Віталійович – Сергійовичем. Підліткам віком від 14 до 16 років така процедура також доступна, але для її здійснення потрібна згода обох батьків або опікунів. У деяких випадках достатньо дозволу й одного з батьків, якщо інший:
– помер;
– визнаний безвісти зниклим чи померлим;
– є недієздатним або обмежено дієздатним;
– позбавлений батьківських прав;
– або якщо його дані вилучено з актового запису про народження дитини;
– або якщо внесення даних про нього було здійснено на підставі заяви матері.
Однак не кожен може змінити ім’я безперешкодно. Відмова у такій послузі можлива у разі:
-відкритого кримінального провадження щодо заявника або перебування під адміністративним наглядом;
– наявної непогашеної чи незнятої судимості;
– запиту від іноземних правоохоронних органів про розшук заявника;
– надання неправд ивих даних при подачі документів.
Варто зазначати, що обмежень у кількості проведених змін імені особою законодавством не встановлено. А у зв’язку з дією воєнного стану цю послугу можна отримати в будь-якому відділі ДРАЦС, незалежно від місця проживання заявника.
