У той час як багато інших важковаговиків, включно з давнім суперником Ділліана Вайта Дереком Чісорою, відмовилися від бою з Мозесом Ітаумою, уродженець Ямайки, який виріс у Лондоні, без вагань прийняв цей виклик. Він просто був радий знову опинитися в справі.
Після поразки у своєму першому і єдиному бою за титул чемпіона світу в хевівейті від Тайсона Ф’юрі у квітні 2022 року, Вайт повернувся на ринг у листопаді того ж року і з невеликою перевагою переміг за очками Джермейна Франкліна на “Вемблі Арені”.
Нагородою за ту перемогу мав стати довгоочікуваний реванш з Ентоні Джошуа, але поєдинок було скасовано після того, як Вайт провалив допінг-тестування від VADA перед боєм.
У березні 2024 року він був виправданий і отримав дозвіл продовжити кар’єру – розслідування підтвердило, що позитивний результат був викликаний забрудненою спортивною добавкою. Того ж місяця Вайт провів скромний поєдинок в Ірландії, перемігши Крістіана Гаммера. Після цього він боксував лише одного разу, змусивши Ебенезера Тетте відмовитися від продовження бою в Гібралтарі після сьомого раунду.
На початку цього літа Вайт сказав журналу The Ring, що продовжує битися, тому що впевнений – він здатний пробити собі дорогу до ще однієї спроби завоювання світового титулу. Але створюється відчуття, що насправді він просто не знає іншого життя, крім боксу.
“Два-три роки тому, коли я сидів і спостерігав за всім цим збоку, я думав: “Чорт, мені потрібно повернутися”, – каже він. – І ось я тут. Іноді це здається трохи нереальним. Це лише доводить, що важка праця, відданість справі та завзятість приносять результат.
Але я завжди був бійцем. Я народився посеред урагану. У 1988 році, коли мама народжувала мене, ураган зірвав дах із будинку. Я просто вмію вистояти. Я вкрай впертий.
Усе життя я тільки й робив, що бився і боровся. Всьому іншому мені ще належить навчитися. Мені потрібно навчитися бути кращою людиною, людиною віри, більш люблячою, турботливою. Але битися і перебувати серед хижаків – ось те, що я знаю найкраще”.
Зараз це означає ще й турботу про його 22 собак. Частина з них живе з родиною в Лондоні, частина – з ним у Португалії. Одне з новонароджених цуценят вирушить додому разом із Майком Пересом, його головним спаринг-партнером, коли табір завершиться.
“Як ти знаєш, – додає він, – я собачник. Тож усе, що пов’язано з собаками – це моє, хоч цілий день, хоч щодня. Я андердог, топ-дог, боттом-дог, фронт-дог, сайд-дог. Якщо в слові є “дог” (собака) – я в справі”.
