Тиждень великого повернення додому для Кішона Девіса, на якому він мав зустрітися з Едвіном Де Лос Сантосом, обернувся повним провалом.
Девіс мав уперше захистити свій титул WBO в легкій вазі в рідному Норфолку, штат Вірджинія, 7 червня. Але він не вклався у вагу – перевага склала 4,3 фунта. Через міркування безпеки головний бій вечора на ESPN було скасовано. А вже наступного дня Девіса звинуватили в нападі на Нахіра Олбрайта в роздягальні після того, як той переміг брата Кішона, Келвіна, рішенням більшості суддів.
У тунелях арени Scope спалахнули й інші бійки, деякі з яких потрапили на відео. Розбороняти тих, хто б’ється, довелося поліції.
Відтоді Кішон Девіс (13-0, 9 КО) мовчав. Але в п’ятницю він вийшов у прямий ефір в Instagram і вперше прокоментував низку скандальних подій.
“Уся ця ситуація так сильно мене вибила з колії, – зізнався він. – Мені знадобилося майже два місяці, щоб взагалі почати про це говорити. Мені було боляче чути, що люди думають, ніби мені начхати. Це неправда. Після тієї ночі я більше не був собою. Мені довелося по-справжньому спертися на свою сім’ю, на Бога, на людей, які мене люблять. Я був не в собі.
Просто згадуючи ту ніч – все було жахливо неправильно. І я збираюся це виправити. Те, як я вчинив – це було неправильно. Не зробити вагу – це непрофесійно. Я розумію, чому людям здалося, що мені все одно. Вся моя зовнішність говорила про це. Але я знав, що не вкладуся в ліміт, ще до того, як став на ваги. Я був у кепському стані, але не міг цього показати, тому що тоді б атмосфера в залі моментально змінилася. Я надів броню – посміхався, поводився позитивно… але більше я так робити не збираюся”.
“Ми нікого не чіпали. Я не маю до [команди Олбрайта] жодної ворожнечі, щоб вони так це підносили. Якщо чесно, з їхнього боку це було розумно – подавати це саме так. Але я не повинен був заходити в його роздягальню. Це була помилка. Нікого там не вдарили, і все, що рознеслося мережею – це перебільшення. Цього просто не було”.
“Я відчуваю, що підвів усіх. Я чую і бачу, як багато всього пішло шкереберть через мене. І з цим дуже важко жити. Знадобилося багато часу, щоб взагалі зважитися все це проговорити. Тижня або двох на це не вистачить. Я хотів почекати, щоб ви могли відчути, наскільки мені нелегко”.
“За кадром я теж робив усяке неправильне. Наприклад, зривався на бійцівських прес-конференціях. Я вже вибачився перед цими людьми. Це не виправдання – просто кажу вам, що тоді зі мною відбувалося. Я поводився як дитина тієї ночі. Підвів усіх. Це гірка пігулка. Але я повернувся. Я став кращим. Я здоровий. Живеш – вчишся. Сподіваюся, діти зможуть навчитися на моїх помилках і не підуть тим самим шляхом”.
