Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Він розвивається через ураження вірусом гепатиту, деякі інфекційні захворювання, токсичні речовини, медикаменти та аутоімунні захворювання.
Розрізняють п’ять основних типів: А, В, С, D і Е. Усі типи вірусів спричиняють захворювання печінки, але між ними є істотна різниця.
Гепатити А і Е передаються фекально-оральним шляхом, тобто під час вживання інфікованої їжі або води.
Гепатити В, С, D — через пошкоджену шкіру або слизову під час контакту. Зокрема це може статися під час переливання крові, медичних маніпуляцій, при передачі від матері до дитини, статевим шляхом, під час вживання наркотиків ін’єкційно або інтраназально або ж побутовим шляхом (наприклад, коли людина використовує леза для гоління або зубну щітку після інфікованої людини).
Для захисту від гепатитів важливо дотримуватися такої ж профілактики, як і при інших вірусних захворюваннях: мити руки, вживати в їжу вимиті та/або термічно оброблені продукти, мати індивідуальні засоби особистої гігієни, використовувати бар’єрну контрацепцію тощо.
Серед вірусних гепатитів найбільш небезпечними є вірусні гепатити В (ВГВ) та С (ВГС), які призводять до 96% всіх смертей, пов’язаних з вірусними гепатитами. Гепатити В та С можуть перебігати безсимптомно до того часу, поки не призведуть до серйозних уражень печінки.
Швидкість розвитку ураження печінки залежить від багатьох факторів, зокрема, зловживання алкоголем, вживання наркотиків, наявності інших супутніх захворювань тощо.
Саме тому важливі профілактичні заходи. До них належить і тестування.
Основним методом діагностики вірусного гепатиту А є виявлення у крові специфічних антитіл IgM, що свідчать про гостре захворювання. Також враховують дані об’єктивного обстеження та анамнезу.
Для діагностики вірусного гепатиту В за допомогою швидких діагностичних тестів або імуноферментного аналізу крові визначають поверхневий антиген гепатиту В — HBsAg. Якщо він є, то у людини в організмі є вірус. Після того лікар може призначити додаткові обстеження, зокрема для визначення ступеню пошкодження печінки.
Гепатит С діагностується у два етапи: скринінг на антитіла за допомогою швидких тестів або імуноферментного аналізу крові та перевірка наявності РНК вірусу гепатит С за допомогою ПЛР-тестування. Після того визначається ступінь пошкодження печінки.
Періодичне тестування на вірусні гепатити варто зробити правилом. Передусім варто звертатися до сімейного лікаря, який може провести швидке тестування та у разі позитивного результату направити до вузькопрофільного спеціаліста.
Тестування на вірусні гепатити можна пройти як в приватних лабораторіях, так і в закладах охорони здоров’я Конотопського району.
В лікарнях Конотопського району, центрах та амбулаторія здійснюються дослідження за допомогою швидких тестів. Результат хворий отримує вже 15 хвилин.
А також в КНП КМР «Конотопська центральна районна лікарня ім. акад. М.Давидова» та в КП «Кролевецька міська лікарня також проводяться дослідження на гепатити В та С методом імуноферментного аналізу крові.
Конотопський районний відділ ДУ “Сумський ОЦКПХ МОЗ України”
