Стецьківський старостат крайній перед громадами, де відбуваються бойові дії. Згідно з мапою DeepState від 25 червня, від околиць села Стецьківка до “сірої” зони близько 10 кілометрів. Кореспонденти Суспільного побували в селі та поспілкувалися з місцевими жителями.
Тиждень тому на газон поруч із будинком пані Ольги Левченко поцілив російський безпілотник, пошкодивши паркан і вибивши шибки.
Закривши тимчасово вікна, жінка продовжує звичні господарські справи. Зокрема, щоденно працює на городі під звуки вибухів, що майже не затихають.
“Бахкає — тікаємо, ховаємось, а потім все одно виходимо і садимо, щоб було щось на городі, щоб не було пусто. Картоплю, моркву, огірки, гарбузи, кавуни, горох, помідори”.
Пані Ольга дуже любить квіти. На городі та її подвір’ї — ромашки, космея, троянди, петунії. Жінка з собачкою Бімом живуть на крайній вулиці Стецьківки, що веде в бік Хотінської громади.
Цю ділянку староста Юрій Лисенко називає однією з найнебезпечніших в селі. На цій вулиці через небезпеку довелося закрити місцеву амбулаторію, нині медичну допомогу жителі старостату можуть отримати в Сумах. Транспорт до обласного центру ходить приблизно раз на годину. За потреби лікарі й самі можуть приїхати в села старостату.
“FPV-дрони сюди дістають впродовж останніх пів року. Ми їх вже майже не рахуємо, вони кожного дня прилітають. Десь “молнія”, десь “шахед”, десь FPV. На будівлі старостату встановлений радіокерований приймач, який надає тривогу на все селище. Люди реагують. У нас встановлений модульний будиночок — бомбосховище. Сьогодні ми другу ділянку спланували біля спиртзаводу”, — розповів Юрій Лисенко, староста Стецьківського старостинського округу.
Стецьківська школа не працює очно з 2022 року. Як розповів староста, нині більшість дітей виїхали разом із батьками. Навчання в школі зараз відбувається онлайн. Минулого 2024 року влітку російська армія закидала заклад КАБами.
Раніше сюди на навчання діти їздили з навколишніх сіл, зараз, за словами старости, будівля потребує капітального ремонту.
У Стецьківці працюють магазини, аптека, відділення пошти.
“Безперебійно в нас режим роботи вівторок-субота з 8:00 до 16:30. Люди сплачують комунальні послуги, доставку пенсій, газет і товарів. Минулого року в нас трішки пошкоджені були вікна. Зараз коли тривога — ховаємось за стіни, бо кажуть, що це саме надійне місце”, — розповіла Жанна Левченко, працівниця поштового відділення.
Працює в Стецьківці й бібліотека. Її будівля досі частково пошкоджена після обстрілів у серпні минулого року.
“Люди ходять зняти напругу, не так почитати, як поспілкуватися, підтримати один одного. Ситуація в нас нелегка, обстріли майже щодня, але ми працюємо, стараємося жити звичайним життям, але не завжди виходить”, — поділилася думками Ірина Драновська.
“Мало хто знайшов можливість виїхати. Хто переживає за себе, за дітей, той виїхав, а основна маса всі тут, надіємося на краще. Постійні вибухи голосні, стоїш на городі — і присідаєш кожного разу. Ночі дуже тривожні, коли чуєш обстріли, чуєш постійно КАБи, вибухи, ночі безсонні. Тут до Хотіні, якщо не по трасі, а по прямій — кілометрів 5-6, не більше”, — сказала Тетяна Чайка, бібліотекарка.
“Дуже страшно, дуже, але хто зна, куди виїжджати. Вдень ще більш-менш, а коли вечір настає — не знаємо куди і що”, — сказала Наталія Костенко, місцева жителька.
Завозять до старостату і гуманітарну допомогу. Днями очікують 4100 адресних наборів від благодійників.
“Транспорт їздить, сміття вивозиться, допомога людям надається, послуги електрики , газу — все ремонтується, все відбувається. Єдине, що є проблемою, що підніматиму на апаратних нарадах — дуже багато виїхало молоді, залишилось багато пенсіонерів, що потребують допомоги негайної: ремонтувати, носити воду, прибрати дерева після вибухів, плюс громада заростає бур’янами, багато скарг надходить: і там, і там, і там. Буду просити, щоб завели двох-трьох різноробочих — працівників старостату”, — сказав староста Юрій Лисенко.
Зараз в старостаті спостерігають як виїзд населення, так і часткове повернення, додає Юрій Лисенко. До повномасштабної війни в п’яти селах старостату — Стецьківка, Кардашівка, Рибці, Радьківка й Шевченкове — було 4200 людей. Зараз їх близько 3000.
