Уже не вперше Фабіо Вордлі доводиться виходити у важкому поєдинку проти зіркового аматора. Його перша зустріч із Фрейзером Кларком у 2024-му стала одним із найбільш видовищних боїв у надважкій вазі. Тоді Вордлі знову не міг змагатися в техніці, але нав’язав бійню і звів бій нічиєю. Поєдинок, однак, дався йому важко: його обличчя було розбите, і сам він визнав, що не витримає багато таких боїв. Через сім місяців він знову зустрівся з Кларком і нокаутував його в першому раунді.
На минулих вихідних Вордлі знову опинився в непростому поєдинку, цього разу проти Джастіса Хуні. Вордлі програв майже всі раунди, пропустив чимало ударів і лише дивом зумів перемогти достроково в десятому раунді, вдало влучивши справа.
Коли Вордлі запитали, скільки ще таких боїв, як із Хуні, він готовий пройти, він відповів:
– Думаю, вистачить. Думаю, я наситився. Ще пару таких, як останній – з нокаутом у першому раунді, – такі я готовий приймати щодня. Так, бокс є бокс. Будуть моменти, коли доведеться вигризати, витягати, як зараз. Але я точно не хочу і далі спалювати собі роки життя таким чином.
– Може, у мене справді з головою щось не в порядку. Але я до біса люблю цю справу. Сам момент, атмосфера, напруга, збори… нічого немає крутішого. Це по-справжньому захоплює. Дуже. Але, так, може, наступного разу я руки вище підніму.
Мама Вордлі не оцінила його перший бій із Кларком, і на позавчорашньому поєдинку вона теж була присутня – разом із дівчиною Фабіо, яка зараз вагітна.
– Упевнений, вона завтра мені видасть догану, – сказав Вордлі. – Особливо з огляду на те, що вона сиділа поруч із моєю дівчиною – сваритиме мене за весь той стрес, який я їм влаштував. Але ж це все весело, правда? Усе заради любові до боксу. Чесно, я обожнюю цей спорт. Він змінив моє життя і привів туди, куди я ніколи не думав потрапити. На висоти, про які навіть не мріяв.
– Я прийшов у бокс заради задоволення, просто подумав: “Давай спробуємо”. І ось, чорт візьми, ми влаштували вечір на “Портман Роуд”. Я сам не розумію, що відбувається. Стояв у рингу і питав у всіх: “Що ми робимо? Як ми тут опинилися? Що взагалі відбувається?” Але, так, тепер я просто чекаю нових таких вечорів.
