Андрієві Педорі було 34 роки Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує Андрія Педору, екс-волейболіста чернігівського «Буревісника» та молодіжної збірної України, який загинув рівно рік тому, 4 червня 2024 року на Сумщині. Воїнові було 34 роки. Слід у спорті Народився Андрій Педора 22 вересня 1989 року у Чернігові. Навчався він у місцевій школі № 13 і паралельно почав займатися волейболом у дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву.
Захоплення спортом пізніше визначило і напрямок вищої освіти. Андрій вступив до Чернігівського державного педагогічного університету на факультет фізичного виховання. У студентські роки хлопець грав за команду «Буревісник-ШВСМ» на позиції ліберо, а також входив до складу молодіжної збірної України U20.
За роки спортивної кар’єри Андрій зібрав чимало нагород: срібло чемпіонату України серед команд вищої ліги, срібло національної першості серед юнаків з пляжного волейболу, неодноразово підіймався на п’єдестал студентської ліги.
Бойовий досвід і загибель
З перших днів повномасштабного вторгнення Андрій Педора вступив до лав територіальної оборони, боронив рідний Чернігів та прикордоння, пізніше брав участь у боях на Донеччині. Він служив на посаді гранатометника стрілецького відділення. Мав позивний Ендрю.
Загинув солдат Андрій Педора 4 червня 2024 року на Сумщині.
«Навесні ми збирали на РЕБ для Андрієвої бригади. Андрій дуже хотів, щоб хлопці мали хоч якийсь захист від ворожих дронів. До того ж, їх мали передислокувати з Чернігівщини на схід, а там ці станції дуже необхідні. І коли Андрій загинув саме від ворожого дрону-камікадзе, багато хто нарікав, що «де ж був той РЕБ»? Однак треба розуміти, що позицій кілька і станція була на іншій. Він прийняв удар на себе, інші хлопці залишилися завдяки цьому живі. І вже пізно ввечері побратими під прикриттям РЕБ-станції змогли забрати тіло брата. Тому якщо бачите збір на РЕБи – обов’язково донатьте» – закликає Катерина Мозгова, сестра Андрія Педори.
Вшанування
8 червня Героя провели в останню путь у його рідному місті і поховали на цвинтарі «Яцево».
29 серпня, у Дня пам’яті загиблих захисників України друзі та родичі Андрія Педори, які живуть у різних містах і навіть країнах вшанували його пам’ять у забігу «Шаную воїнів, біжу за героїв України». У французькому Епіналі за Андрія бігла його старша сестра Катерина Мозгова, в Чернігові – громадська активістка Юлія Паршикура, її син і брат, друзі Юлії та самого Андрія, зокрема Володимир Борисенко, майстер спорту з пляжного волейболу, колишній тренер «Буревісника-ШВСМ», кандидат педагогічних наук, доцент Національного університету «Чернігівська політехніка». У столиці Польщі Варшаві за воїна бігла дворазова переможниця Всесвітньої Універсіади з легкої атлетики Ольга Завгородня, у Львові – тренер команди «Барком-Кажани» і екс-тренер національної збірної України Владислав Лазарчук, у Луцьку – колишній партнер Андрія за «Буревісником» Володимир Демʼянський.
