Ексклюзивне інтерв’ю української волейболістки для Sport.ua Волейболістка збірної України Олександра Міленко, яка є лідеркою «жовто-синіх», в ексклюзивному інтерв'ю Sport.ua прокоментувала перші успіхи нашої команди у Золотій Євролізі, а також поділилася очікуваннями від наступних поєдинків та висловила бажання знову виграти трофей цих престижних континентальних змагань.
– Олександра, які ваші враження від старту збірної України з волейболу в Золотій Євролізі-2025?
– Перш за все, представляти Україну на міжнародній арені велика відповідальність для кожного з нас. Перші ігри завжди наповнені емоціями, а іноді й хвилюванням.
– Прокоментуйте перемоги над Іспанією та Чорногорією з однаковим рахунком 3:1 за сетами?
– Результат на табло. Дві перемоги з двох. Задачу в першому турі виконали. Важливо було стартувати з перемог. Це додає впевненості всьому колективу.
– В обох матчах, якщо дивитися на першу половину поєдинків (програні другі сети), було непросто. А ось у заключних двох партіях ви перемогли дуже впевнено з солідним гандикапом. Це був якийсь план на гру? Якийсь розподіл сил, щоб додати у вирішальному відрізку матчів?
– Після першого сету, де ми домінували над суперницями, так, другий дався тяжче. В якийсь момент ми втратили концентрацію, а суперник додав сили та емоцій. Напевно, через це ми втратили що в першій, що в другій грі другий сет.
– Наразі Україна має стовідсотковий показник з двома перемогами з двох можливих і йде третьою серед 12 команд Золотої Євроліги. Задоволені таким результатом?
– Перемоги не можуть не радувати. Але це поки що маленький крок до цілі, яка стоїть перед нами. Ми звісно задоволені, але це тільки початок.
– Тепер на Україну чекають матчі з Португалією (06.06), Словенією (07.06), а також Швецією (13.06) та Словаччиною (15.06). Які очікування від цих зустрічей?
– Буде складно. Це команди значно вищого рівня, ніж були у нас в першому турі. Та ми теж команда професіоналів і від себе завжди робимо максимум. Загадувати не люблю. Ми працюємо над всіма потрібними елементами, щоб бути краще ніж вчора.
– Яке стоїть завдання перед збірною України? Вийти до Фіналу чотирьох?
– Перед усім так. Спершу потрапити до Фіналу чотирьох. Цілі у збірної завжди є. Для спортсменів виступи на такій арені і без цілі не мають ніякого сенсу .
– Аби досягти цієї мети приблизно скільки ще треба матчів виграти? І, на вашу думку, які шанси на успіх?
– Кожен матч важливий. У загальній таблиці можуть рахуватись не тільки виграні партії, а навіть і набрані очки в партії. Це, якщо кількість виграних ігор буде однакова, тоді вирішують деталі. Шанси є і ми будемо намагатись не знехтувати цією можливістю.
– Як готуєтеся до поєдинків? Це тільки тренування чи і психологічне якесь налаштування є?
– Тренування важливі звісно. Психологія також відіграє важливу роль, тут у кожного індивідуально. Не можу сказати за всіх, але налаштуватися на гру потрібно кожному.
– Перші два матчі ви зіграли в Чорногорії. Наступні чотири ви зіграєте в Португалії та Польщі. Як вважаєте, різниця якась буде? Якось впливає зміна країн на гру?
– Загалом впливу немає від того, в якій країні ми граємо. Що звісно могло б мати значення так це наші рідні стіни, наші люди в залі. Хотілося би вже проводити матчі збірної в Україні. Це як ніщо в світі дало б більше емоцій та мотивації.
– Україна два рази вигравала Золоту Євролігу з волейболу. Це додає мотивації та стимулу виходити на майданчик та знову перемагати?
– Ми тут для того, щоб перемагати для країни, для наших людей . Мотивація – є. Бажання – є.
– Особисто ви у складі збірної України виграли Золоту Євролігу-2023. Вам це додає впевненості під час ігор?
– Так, це додає впевненості, адже ми знаємо, що це можливо. Ми це зробили тоді, і будемо робити все можливе, щоб зробити це знову.
– Перемога в Золотій Євролізі-2025 стане одним з найбажаніших для вас подарунків на день народження? Ви його святкуєте 29 червня як раз тоді, коли буде фінал Золотої Євроліги-2025!
– Це було б гарним подарунком для мене . Але кожну перемогу я дарую своїм батькам, своїй країні та всім українцям, які дивляться та підтримують нашу збірну. Я тут заради них, заради України.
