Мало хто сумнівається в хайпі навколо Мозеса Ітауми. Цей 20-річний проспект надважкої ваги зростом 6 футів 4 дюйми (193 см) і вагою близько 250 фунтів (113 кг) створив свою репутацію не словами, а справами – тим, як він розбирався з елітними бійцями на спарингах і як знищив дев’ять з одинадцяти суперників на профі-рингу. Він ще жодного разу не заходив далі шостого раунду. П’ятеро з його останніх семи опонентів не протрималися й одного раунду, а ті, хто все ж таки доходив до другого – не доживали до його кінця.
Ітауме потрібні раунди. Йому потрібен досвід. І тут вступає в справу його менеджер Френсіс Воррен.
У суботу Ітаума зустрінеться в Глазго з американцем Майком Балогуном, і Воррен каже, що намагається підбирати суперників різного зросту і стилю, щоб якомога повніше розвинути Ітауму як бійця.
Здається, що майбутнє сходження Ітауми вже вирішене, але Воррен розуміє, що на цьому шляху будуть і перепони.
– Ось у чому річ, – каже Воррен в інтерв’ю BoxingScene. – Припустимо, ось настала субота. Як не поступи, все одно будуть претензії. Якщо бій пройде всю дистанцію і він проведе кілька раундів – для мене це плюс. Якщо він нокаутує Майка в першому або другому раунді – це теж плюс. Але публіка скаже: “Занадто просто”, якщо він переможе швидко. А якщо бій триватиме, скажуть: “Напевно, він переоцінений”.
– Але, думаю, найголовніше – в тому, щоб за кожним суперником стояла конкретна мета. Те, над чим він працює в залі з тренером Беном Девісоном – ми говоримо: “Так, потрібно знайти такого суперника, який допоможе відточити цей елемент”. До тих пір, поки не прийдуть по-справжньому великі бої, у нас ще багато навчання.
А вчитися у Ворренів вміють як ніхто. Взяти хоча б шлях Ріккі Хаттона до бою з Костею Цзю: Хаттон на той час встиг зустрітися і з високими, і з низькими, і з тими, хто важко б’є, і з тими, хто багато працює, і з шульгами, і з технарями, і з досвідченими, і з зухвалими.
– Він обожнює битися з шульгами, – з усмішкою говорить Воррен про Ітаума. – Нам поки що не траплявся справжній “вертлявий” суперник. Думаю, Майк – це не той випадок. Але суть якраз у цьому: поки не з’явився по-справжньому великий шанс, ми підбираємо таких бійців, з якими він ще не стикався – у технічному плані, з якихось елементів. Ось таких суперників ми й шукаємо.
Звісно, Воррен чув усі легенди про спаринги Ітауми. Але й сам він бачив чимало, щоб твердо вірити в потенціал свого підопічного.
– Спаринги… це просто лякає, – зізнається він. – У нього ось ця чиста агресія – і вона не вимикається, вона постійна.
– Але ще – це його здатність аналізувати себе. Він уміє бути самокритичним, але не тією мірою, щоб це його ламало. Він просто працює. Без зупинки.
