За кілька годин до того, як Сауль “Канело” Альварес дебютує в Саудівській Аравії на арені ANB, Амір Хан сидить у відкритому дворику сок-бару за 15 кілометрів звідти.
Промисловий вентилятор і хмара охолоджувального туману допомагають хоч якось переносити 40-градусну спеку. У цій обстановці Хан згадує свою власну зустріч із мексиканською легендою на Сінко де Майо – наскільки взагалі може це згадати.
“Я навіть не пам’ятаю, як отримав удар”, – каже Хан. – “Я вирубився ще до того, як упав. Це був найсильніший удар, який я коли-небудь ловив”.
Мова про руйнівний правий крос, який Канело завдав приблизно за 20 секунд до кінця шостого раунду. Хан заради шансу завоювати титул чемпіона світу WBC піднявся з напівсередньої ваги в середню.
У тому бою Канело з самого початку методично готував пастку, регулярно пробиваючи джебами по корпусу. Коли він фінтом показав удар донизу, Хан опустив руки для захисту – і в цей момент Канело за всіма канонами вбив точний правий у щелепу. Це сталося 7 травня 2016 року, дев’ять років тому. І донині цей нокаут залишається, можливо, найстрашнішим у кар’єрі мексиканця.
“Єдине, що я пам’ятаю з того епізоду, – це як Верджил Хантер (мій тренер) говорив мені: “Не зупиняй ноги””, – згадує Хан. – “Я зробив крок уперед і зупинився буквально на частку секунди. Чому? Тому що він показав удар по корпусу, і я на частку секунди застиг у захисті.
Цей удар був просто ідеальним. У якомусь сенсі я навіть радий, що це був лише один удар. Я не отримав шкоди, просто – один великий хук. Є бійці, які терпіли побиття від нього протягом 12 раундів.
А я? Один удар – бум – і все. Це як аварія. Один різкий удар – і готово. Для мене це був пік Канело”.
Через кілька годин після цих слів 34-річний уродженець Гвадалахари виглядав анітрохи не схожим на ту міць, якою був дев’ять років тому. Цього разу Альварес намагався, але так і не зміг “зловити” верткого Вільяма Скулла за 12 нудних раундів. У підсумку він переміг одноголосним рішенням.
На двох бійці викинули всього 445 ударів – антирекорд Compubox для 12-раундового бою. З точки зору промоутерів – справжній кошмар. А тепер Хану варто бути особливо уважним, адже сам він вступає на цю стежку.
Минуло вже понад три роки з моменту, коли 38-річний Хан востаннє виходив у ринг. Тоді, у шостому раунді, його зупинив заклятий суперник по британській сцені Келл Брук. І хоча розмови про камбек спливали час від часу протягом цих 39 місяців, зараз Хан остаточно вирішив: він більше не буде боксувати.
Але вже в червні він повертається в спорт, якому присвятив 30 років життя, – цього разу в новій ролі.
“Тепер ми йдемо в промоутери”, – каже він.
“Раніше я викладався в рингу на повну, але востаннє – з Бруком – я просто відчув, що вогонь у мені згас. У мене не було більше того голоду. Я зрозумів: усе, цей вогонь пішов. Раніше в мене завжди була надія, що я витягну бій, якщо почнеться війна. А того вечора – нічого.
Пам’ятаю, як у роздягальні перед боєм подивився на годинник і подумав: “Через годину все закінчиться, я вже буду в готелі відпочивати”. Я просто хотів, щоб усе це скоріше закінчилося.
Так, мені не вистачає боїв, і думаю, у більшості з нас виникає бажання знову вийти в ринг. Але якщо чесно, ця нова справа -, напевно, найближча до бою, що в мене тепер буде”.
