Антимонопольне законодавство є наріжним каменем здорової економіки, адже його головна мета – забезпечення чесної конкуренції між учасниками ринку. Без ефективного регулювання окремі компанії можуть отримати надмірний вплив, що призводить до зловживання монопольним становищем, обмеження доступу нових гравців та встановлення невигідних для споживачів умов. В Україні ця проблема особливо гостро постала через домінування великих фінансово-промислових груп, які контролюють ключові сектори економіки.
Один із провідних українських експертів у сфері юридичних реформ Сергій Шкляр, неодноразово звертав увагу на недоліки чинної антимонопольної політики та необхідність її модернізації. Він наголошує, що без прозорих правил гри, незалежного контролю та ефективного регулювання Україна не зможе створити справедливі умови для розвитку бізнесу.
Сьогодні багато підприємств стикаються з бар’єрами, які перешкоджають їхньому зростанню, – нерівні умови конкуренції, непрозоре надання державної допомоги та корупційні ризики. Це не лише стримує розвиток малого та середнього бізнесу, а й негативно впливає на інвестиційний клімат країни. У цій статті ми розглянемо головні проблеми антимонопольного законодавства, можливі шляхи його вдосконалення, а також міжнародний досвід, який Україна може використати для створення ефективної конкурентної політики.
Проблеми антимонопольного регулювання в Україні
Попри наявність законодавчої бази, антимонопольна політика в Україні має низку серйозних недоліків, які перешкоджають формуванню чесної конкуренції. Основні проблеми пов’язані із недостатньою ефективністю Антимонопольного комітету України (АМКУ), впливом олігархічних структур на ринок, слабким судовим контролем та корупційними ризиками.
Неефективність Антимонопольного комітету України (АМКУ)
АМКУ є ключовим органом у сфері захисту економічної конкуренції, проте його робота часто піддається критиці. Основні проблеми включають:
- Обмежені повноваження щодо розслідувань і накладання санкцій.
- Недостатнє фінансування, що ускладнює проведення глибоких економічних досліджень ринку.
- Відсутність належного рівня незалежності – є випадки політичного тиску на рішення комітету.
Через ці фактори багато монопольних порушень залишаються без належного покарання, а компанії продовжують зловживати своїм домінуючим становищем.
Домінування олігархічних структур
В Україні великі фінансово-промислові групи контролюють стратегічні галузі, такі як енергетика, транспорт, медіа та металургія. Це призводить до:
- Витіснення конкурентів. Нові компанії мають складнощі з виходом на ринок через адміністративні та економічні бар’єри.
- Маніпуляцій з цінами. Монополісти можуть встановлювати завищені ціни на товари та послуги без реальної конкуренції.
- Впливу на державну політику. Великі корпорації часто лобіюють вигідні для себе законодавчі ініціативи, що ускладнює реформування галузі.
Низький рівень судового контролю
Розгляд антимонопольних справ у судах є ще однією слабкою ланкою системи. Проблеми включають:
- Тривалий розгляд справ, що дозволяє монополістам продовжувати зловживання.
- Низьку кваліфікацію суддів у питаннях економічної конкуренції.
- Випадки ухвалення рішень на користь великих корпорацій під тиском політичних або фінансових факторів.
Корупційні ризики
Антимонопольне регулювання є одним із найвразливіших до корупції напрямків, оскільки великі компанії можуть використовувати неформальні зв’язки для отримання переваг. Це проявляється у:
- Непрозорих тендерах і державних закупівлях.
- Вибірковому застосуванні штрафів та санкцій.
- Маніпуляціях із сертифікацією та дозволами.
Ці проблеми вказують на нагальну необхідність реформування антимонопольної політики в Україні. Наступним кроком має стати впровадження ефективних механізмів регулювання, про які йтиметься далі.
Що потрібно змінити: пропозиції Сергія Шкляра
Для створення справедливого конкурентного середовища в Україні необхідно впроваджувати глибокі реформи антимонопольного законодавства. Шкляр Сергій неодноразово наголошував на тому, що без чітких правил ринку та прозорого регулювання економіка не зможе розвиватися. Ось ключові напрямки, які, на його думку, потребують змін.
Посилення повноважень Антимонопольного комітету України (АМКУ)
На сьогодні АМКУ не має достатніх інструментів для ефективного розслідування монопольних зловживань. Щоб змінити ситуацію, необхідно:
- Надати комітету ширші слідчі повноваження – наприклад, можливість самостійно ініціювати розслідування без скарг бізнесу.
- Впровадити більш жорсткі санкції за монопольні порушення, щоб штрафи дійсно впливали на фінансовий стан компаній.
- Забезпечити фінансову незалежність АМКУ, щоб уникнути впливу політичних і бізнес-груп на його рішення.
Запровадження прозорих процедур контролю за злиттями та поглинаннями
Одна з головних причин монополізації ринку – відсутність дієвого контролю за об’єднанням компаній. Щоб запобігти створенню монополій у майбутньому, варто:
- Ввести обов’язковий незалежний аудит великих угод, щоб оцінити їхній вплив на конкуренцію.
- Встановити чіткі обмеження на концентрацію ринку, аби не допустити ситуації, коли одна компанія контролює понад 50% галузі.
- Запровадити ефективну систему оскарження рішень щодо злиття компаній, що дозволить бізнесу відстоювати свої права.
Зміцнення судової гілки у справах про монополії
Щоб антимонопольні справи розглядалися швидко та справедливо, необхідно створити спеціалізовані суди, які будуть займатися питаннями конкуренції. Такі суди повинні:
- Мати кваліфікованих суддів, які розуміються на економічних питаннях.
- Запровадити прискорену процедуру розгляду монопольних справ, щоб компанії не могли затягувати процес.
- Забезпечити незалежність від політичного впливу, щоб рішення ухвалювалися виключно на основі законодавства.
Захист малих і середніх підприємств (МСП)
Однією з головних проблем в Україні є те, що МСП часто не мають рівних умов для конкуренції з великим бізнесом. Щоб змінити ситуацію, необхідно:
- Запровадити державні програми підтримки малого бізнесу, зокрема – податкові пільги та доступ до дешевих кредитів.
- Посилити захист прав підприємців у судових спорах із великими корпораціями.
- Забезпечити доступ МСП до державних тендерів, щоб зменшити вплив олігархічних структур на ринок.
Посилення відповідальності за зловживання домінуючим становищем
Щоб унеможливити ситуації, коли монополісти штучно завищують ціни або витісняють конкурентів, необхідно:
- Збільшити штрафи за порушення антимонопольного законодавства – їхній розмір повинен бути пропорційним до обороту компанії.
- Впровадити нові механізми контролю, які дозволять швидко реагувати на монопольні зловживання.
- Запровадити персональну відповідальність топ-менеджерів компаній, які ухвалюють антиконкурентні рішення.
Запропоновані реформи здатні суттєво покращити конкурентне середовище в Україні. Проте, щоб вони працювали, необхідна політична воля та незалежність контролюючих органів. Наступним важливим кроком є аналіз міжнародного досвіду, який може стати орієнтиром для вдосконалення антимонопольної політики.
Міжнародний досвід: чому Україні варто орієнтуватися на ЄС?
Світова практика показує, що ефективна антимонопольна політика є основою здорової економіки. Країни Європейського Союзу мають жорстке законодавство у сфері конкуренції, що забезпечує рівні умови для всіх учасників ринку. Україні варто перейняти найкращі європейські підходи, щоб створити ефективну систему контролю за монополіями та зловживаннями.
Прозорість антимонопольного регулювання
В ЄС всі рішення, які стосуються монополій, оприлюднюються та доступні громадськості. Це дозволяє бізнесу та суспільству стежити за процесами регулювання. Україна повинна впровадити такі ж принципи, зокрема:
- Обов’язкову публікацію результатів антимонопольних розслідувань.
- Відкриті громадські слухання перед прийняттям важливих рішень.
- Запровадження електронної системи подання скарг на недобросовісну конкуренцію.
Жорсткий контроль за злиттями та поглинаннями
Європейська комісія ретельно стежить за великими корпоративними угодами, щоб запобігти утворенню монополій. В Україні цей механізм досі слабкий, тому варто запровадити:
- Попередню експертизу великих угод на предмет їхнього впливу на конкуренцію.
- Створення незалежних експертних комісій, які будуть оцінювати ризики монополізації.
- Механізм громадського контролю, щоб суспільство могло реагувати на сумнівні угоди.
Контроль за державною допомогою бізнесу
В ЄС діє суворий контроль за тим, як державні субсидії та пільги впливають на конкуренцію. В Україні ж нерідко державна підтримка спрямовується на “дружні” компанії, що спотворює ринок. Щоб виправити ситуацію, потрібно:
- Відкритий реєстр державної допомоги, де буде вказано, кому і на яких умовах надаються субсидії.
- Заборона вибіркової підтримки окремих компаній, якщо це створює нерівні умови для конкуренції.
- Моніторинг впливу державної допомоги на конкурентне середовище.
Жорстке регулювання технологічних гігантів
В ЄС діють суворі правила щодо великих IT-компаній, таких як Google, Amazon та Meta, які можуть зловживати своїм становищем. В Україні ринок цифрових послуг також активно розвивається, тому важливо:
- Запровадити чіткі правила роботи для технологічних гігантів, щоб уникнути домінування на ринку.
- Забезпечити рівний доступ до даних для всіх учасників ринку.
- Посилити відповідальність компаній за маніпуляції з пошуковими алгоритмами та рекламою.
Впровадження дієвих штрафів та санкцій
В ЄС компанії, що порушують антимонопольне законодавство, отримують штрафи, які можуть сягати мільярдів євро. Це є серйозним стримувальним фактором. В Україні необхідно:
- Збільшити розмір штрафів для компаній, які зловживають монопольним становищем.
- Посилити механізм стягнення штрафів, щоб порушники не могли уникати відповідальності.
- Впровадити персональну відповідальність керівників компаній, які допускають антиконкурентні дії.
Антимонопольне законодавство України потребує суттєвих змін, щоб забезпечити чесну конкуренцію та економічний розвиток. Сергій Шкляр наголошує, що без прозорих правил, посилення повноважень АМКУ та жорсткого контролю за злиттями монополізація ринку продовжуватиметься.
Досвід ЄС доводить: ефективна антимонопольна політика – це не лише боротьба з домінуванням великих корпорацій, а й створення рівних можливостей для малого та середнього бізнесу. Україна має всі шанси впровадити європейські підходи, посилити відповідальність монополістів та зробити свою економіку більш привабливою для інвесторів. Важливо діяти рішуче, адже чесна конкуренція – запорука сталого розвитку країни.
