Сьогодні, 24 січня, Роменська громада у невимовній скорботі провела в останню путь свого Захисника – Костянтина Колноокого. Про це повідомляє міська рада.
Костянтин Колноокий народився 16 квітня 1971 року в с. Герасимівка. Закінчив 9 класів Роменської загальноосвітньої школи №7. Після чого вступив до сільськогосподарського технікуму на спеціальність «Механізація сільського господарства». Закінчивши технікум у 1990 році, Костянтин деякий час працював за спеціальністю на Роменському підприємстві «Агротехсервіс».
Потім був призваний до Збройних Сил України та протягом двох років проходив строкову службу в місті Київ.
Після військової служби Костянтин продовжив працювати техніком-механіком на підприємстві «Агротехсервіс». Під час роботи він пройшов стажування та підвищення кваліфікації за кордоном. Гарний спеціаліст, відповідальний працівник Констянтин Колноокий був призначений майстром із обслуговування імпортної спецтехніки, а згодом переведений у відділ експлуатації.
Крім того, маючи жагу до пізнання та удосконалення своїх навичок, Костянтин Колноокий поєднував роботу з навчанням в Харківському державному університеті.
Попрацювавши тривалий час в «Агротехсервісі», Костянтин Колноокий влаштувався до приватного підприємства «Україна», а згодом очолив фермерське господарство «Роменська інвестиційна компанія».
Створивши сім’ю, разом з дружиною виховував двох синів. Родина планувала майбутнє та мріяла про щасливе життя. Та, на жаль, росія зруйнувала мирне життя українських родин.
У 2014 році по мобілізації Костянтин Колноокий став до лав Збройних Сил України та брав участь в Антитерористичній операції.
Протягом року служив в рядах 15 Сумського батальйону територіальної оборони. Потім чоловік приїхав додому. Та вже через півроку підписав контракт та повернувся на військову службу.
Близько 9 років воїн боронив країну у складі 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. У 2022 році мужньо захищав Чернігівщину та Сумщину під час наступу російських військ. У цьому ж році вже при захисті Луганської та Донецької областей, мав поранення, лікувався в шпиталі, але не довго. При першій можливості повернувся в стрій. Штаб-сержант взводу технічного забезпечення відповідав за ремонт техніки, доставку боєприпасів та іншу важливу роботу. Всі накази та завдання Костянтин завжди виконував відмінно, мав золоті руки, не сторонився важкої роботи. За зразкову військову службу мав нагороди. Допомагав побратимам, піклувався за молоде покоління бійців, вважав, що у них все життя ще попереду.
У квітні 2023 року був переведений до 63-го окремого стрілецького батальйону, який згодом приєднався до 110-ої окремої механізованої бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Захисники мужньо боронили Донеччину від ворога.
Костянтин дуже любив свою родину, кожного вечора телефонував або писав, між рідними панували теплі відносини. 31 грудня 2023 року в короткій телефонній розмові, повідомив дружині, що два дні з ним не буде зв’язку. Та вже 5 лютого 2024 року прийшла звістка, що він вважається зниклим безвісті.
Довгі місяці пошуку, очікувань, сподівань…
Лише у січні 2025 року родина дізналася, що під час виконання службових обов’язків 1 лютого 2024 року Костянтин Петрович Колноокий мужньо загинув.
Йому навіки 52 роки…
У воїна залишилися сумуючі батько, дружина, діти…
Світла та вічна пам’ять, честь і шана українському захиснику Костянтину Колноокому!
