Суспільство
Людство не стоїть на місці, а технологічний прогрес вже протягом десятків років невпинно рухається вперед. Однак, деякі експерти вважають, що у людей виявлено ознаки зворотної еволюції. Чи так це насправді?
Зміст
Сучасні дослідження в галузі біології та антропології все частіше змушують вчених переглядати традиційні уявлення про еволюційний розвиток людини. Науковці помічають, що у людей з’являються ознаки, що стосуються анатомічних змін та деяких функціональних характеристик.
Що таке зворотна еволюція?
Поняття “зворотна” або “регресивна еволюція” не дуже часто зустрічається в підручниках біології. Загально, це явище означає втрату складних особливостей на користь більш простих структур чи функцій, пише Live Science.
Завдяки еволюційним перетворенням, живі організми отримали безліч складних ознак та пристосувань необхідних для існування. Але чи може еволюція йти “назад” та повертати складні організми до простіших форм? Науковці вважають, що зворотна еволюція можлива. Хоча цей процес пов’язаний із втратою складних ознак, що може виглядати як повернення до простіших форм, насправді все трохи складніше. Еволюція ніколи не повторює попередні етапи розвитку, тому в буквальному сенсі вона не рухається назад, а лише підлаштовується до нових умов.
“Може здатися, що вони повернулися на попередню стадію розвитку, але еволюційний процес не повторює ті ж кроки у зворотній еволюції, які були зроблені під час нормального розвитку”, – розповідає Вільям Джеффрі, біолог з Університету штату Меріленд (США).
Так, яскравим прикладом регресивної еволюції називають втрату очей у риб, що живуть у темних печерних водах. Цим тваринам непотрібний зір, оскільки в умовах постійної темряви вони не виконують жодної корисної функції. Однак цей процес зовсім не означає, що риби повернулися до стану своїх предків, які взагалі не мали органів зору. У них все ще залишаються рудиментарні очі, закриті плівкою. Цікаво, що в їх очницях формується спеціальний орган, здатний вловлювати вібрації, що значно допомагає виживати в темряві.
Звичайні та печерні риби, Фото: pmc.ncbi.nlm.nih.gov
Ознаки “зворотної еволюції” у людини
Вчені виявили кілька анатомічних особливостей у сучасних людей, які можна інтерпретувати по-різному. Хтось називає це “відкатом” до попередніх етапів розвитку, однак, чи справедливе таке твердження?
Зменшення розміру мозку
Це дійсно так, сучасний людський череп у середньому на 12,7% менший за черепи Homo sapiens, які існувати за часів останнього льодовикового періоду, повідомляють у ВВС. Ще у 1934 році Герхардт фон Бонін, німецький дослідник із Чиказького університету, вказав на ознаки зменшення розміру мозку в людей в Європі, за останні 10000-20000 років.
Ян Таттерсолл, палеоантрополог та почесний куратор Американського музею природознавства в Нью-Йорку, припускає, що ключовим фактором цього зменшення стало спонтанне виникнення мови, що спричинило реорганізацію нейронних шляхів у мозку, роблячи їх більш метаболічно ефективними.
Американські вчені, проаналізувавши 985 черепів як сучасних, так і давніх людей, встановили, що мозок людини значно збільшився приблизно 2,1 та 1,5 мільйона років тому. Однак близько трьох тисяч років тому, його розмір знову почав зменшуватися, пише Укрінформ із посиланням на SciTechDaily.
Насправді теорії щодо того, чому та коли розмір мозку почав зменшуватись, дуже багато. Однак, менший об’єм мозку не пов’язаний зі зниженням інтелектуальних можливостей. Дослідники наголошують, що обсяг мозку не є головним чинником інтелекту. Наприклад, у сучасних людей більш важливим фактором для інтелектуальних здібностей є ефективність нейронних зв’язків та здатність мозку адаптуватися до нових умов. Тож, не можна із впевненістю стверджувати, що зменшення розміру мозку – це регрес.
Еволюція, Фото: Dea Picture Library (ВВС)
Зміни в жувальному апараті
Зменшення розміру щелеп та зубів у людини пов’язане зі змінами в способі життя та харчуванні. З огляду на те, як культура та технології розвивалися, змінювались також продукти, які вживала людина. Їжу почали подрібнювати та термічно обробляти, тобто вона стала м’якою та меншою в об’ємі. Це зменшило потребу в потужних щелепах та великих зубах, що призвело до їх зменшення.
“Потрібно почати напевно з історії, що зуби мудрості в нас передаються від наших предків і по факту, в деяких людей дійсно які зараз приходять і роблять, наприклад знімок, цих зубів (ред. зубів мудрості) навіть взагалі може не бути в ротовій порожнині. Чому, тому що ми почали вживати більш м’яку їжу, яку взагалі не потрібно пережовувати як раніше, коли потрібні було набагато сильніші й щелепи й м’язи, щоб пережовувати шматок м’яса 10 хвилин”, – розповів для РБК-Україна лікар-стоматолог Ян Стремський.
Тобто, зуби мудрості або “вісімки”, нині належать до рудиментарних органів, оскільки з еволюцією вони втратили свою необхідність. Зі зміною раціону на м’якшу їжу та зменшенням щелепи для цих зубів просто не залишилося достатньо простору, зазначають в матеріалі блогу Уляни Супрун.
Збільшення кількості вроджених вад розвитку
Деякі джерела припускають, що ослаблення природного відбору може призводити до збільшення випадків вроджених вад розвитку.
Поява атавізмів також змушує деяких людей задуматись над регресивною еволюцією. Атавізми – це вроджені анатомічні особливості, які зазвичай не характерні для сучасної людини, але були притаманні нашим давнім предкам. Наприклад, випадки розвитку народження людей із “хвостовими відростками”.
З іншого боку, завдяки розвитку медицини багато людей з генетичними дефектами, які раніше могли б бути несумісними з життям, мають можливість не лише вижити, а й передати свої гени наступним поколінням. Це може сприяти накопиченню певних вад у популяції, збільшуючи частоту вроджених аномалій. Проте ця теорія потребує подальших досліджень.
Тобто, більшість змін можуть не бути ознаками зворотної еволюції, а лише вказувати на процес адаптації до нових умов існування. Сучасна людина пристосовується до світу, який вона сама створила – з розвиненою медициною, високим рівнем комфорту і відсутністю необхідності вести активну боротьбу за виживання. Деякі з цих змін можуть здатися регресивними, але це необхідно науково доводити та обґрунтовувати.
