Головна проблема прокурорів з інвалідністю не в самому факті отримання інвалідності, а в тому, що ця історія символізує. Вона символізує системну хворобу
Зміст
Бо воно ж не про конкретну послугу від МСЕК прокурорам. А про принцип, за яким у нас склалася кругова порука і система фальсифікації статусів та привілеїв. А склалася вона не вчора.
Як функціонує стандартне українське місто чи село? І чим воно менше, тим це характерніше.
Є у вас голова громади і його наближені. Скоріше за все, вони керують років 10, а може й більше. Можливо, підсиділи попередника чи успадкували місцевий трон.
Вони давно наживаються на землі, муток з бюджетом через КП чи безпосердньо. Щоб ними не цікавились, вони давно понаділяли земельні ділянки всім місцевим прокурорам, суддям і ментам. Коли прийшла децентралізація, вони тільки стали міцнішими, бо нормального суду і правоохоронців не підвезли.
Якийсь племінник робить карʼєру в місцевій прокуратурі, тітка очолила МСЕК, а син — місцевий Пенсійний фонд. Як контролювати вибори в сільську раду, вони давно знають, раз на 5 років змінюють партію — регіонів на БПП, БПП на слуг, слуг на прислуг змінять, коли треба буде.
Прокурори та місцеві судді давно і впевнено з ними в яслах. Губернатори приходять і йдуть. А бізнес (наприклад — найбільший аграрій) або в партнерстві, або намагається не конфліктувати.
Читайте також: Хмельницькі прокурори не прилетіли з Марса
У підсумку локально утворюється такий собі конгломерат муйні, яка відтворюється вище і вище. На обласному рівні. Де ці місцеві групи й великі гравці вже формують якусь регіональну політику послуг і привілеїв. І так далі, вище і вище.
Така структура на місцях насправді старша за поточну українську державність. І, звісно, вона не може не інфікувати всю вертикаль. Той саме deep state, який сильніше президентів, премʼєрів, міністрів, які й самі часто є носіями схожої системи цінностей.
От, наприклад, звичка збирати собі бонуси, синекури та регалії, обвішуватися рюшками й медальками знецінює не тільки статус людини з інвалідністю.
Саме ця дурна звичка і навіть обовʼязок — один з вбивць нашої науки. Скільки тисяч таких от прокурорів, суддів, поліціянтів, депутатів і місцевих рєшал нарєшалі собі кандидатські й докторські, як корумпували й підірвали структуру нашої науки і вищої освіти зараз і важко оцінити. Крім, як сказати, що удар був нищівним.
Про ринок не сільськогосподарської землі я писав. Про те, як на місцях працюють комунальні підприємства вам розповість будь-яка притомна людина з регіонів.
Тому, коли ви питаєте себе, для чого прокурору статус людини з інвалідністю, чому суддя отримав ділянку землі в селі у задуп’ї чи полковник поліції захистив докторську на відвертому плагіаті — бо міг і щоб було. Бо пацанам буде що показати.
Читайте також: Про МСЕК, людей з інвалідністю і корупційний феодалізм
Криміналізований бізнес, феодалізоване “місцеве самоврядування”, пригодовані ресурсами та грошима прокурори, поліція, а також друзі, де треба — це справжні владні структури, побудовані на бюджеті й ресурсі, якому може протидіяти тільки громадянське суспільство та ефективна правоохоронна система.
Саме для того і потрібні інституційні реформи. Децентралізація має бути доповнена нормальними органами контролю і кари. Саме тому потрібна судова реформа. Реформа поліції. Реформа всієї соціальної вертикалі.
Щоб у нас не було фіктивних людей з інвалідністю і фіктивних докторів наук, треба одне і те саме. Компетентне громадянське суспільство, якісні інституції, ефективні правоохоронці. І жодних простих рішень. Лише складний шлях.
Джерело
Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
