Элина Свитолина, фото – instagram.com/gulliver.kyiv
Еліна Світоліна визначилася з новим тренерським штабом. Важливий і відповідальний крок, адже її команда повинна забезпечити щонайменше не гірший рівень від того, який пропонував Ендрю Беттлз. З останнім вона провела п’ять дуже плідних сезонів та утвердилася серед зірок світового тенісу. Цього року відчувалася стагнація в грі та спад результатів, тому прощання було очевидним. Потрібно щось нове, якісніше та ефективніше. Цим тепер мають займатися Андіс Юшка та Гюнтер Бреснік.
Латвієць Юшка ще досить молодий фахівець. Його кар’єра як тренера на вищому рівні поки зовсім коротка. Проте ще гравцем він тренував дітей та юнаків, і доволі успішно. Потім деякий час попрацював з іспанкою Анабель Медіною Гарігес (яка зосередилася на парних зустрічах), та в жовтні 2017 року отримав запрошення приєднатися до тренерського штабу Єлени Остапенко.
Слід сказати, що з Остапенко вони знайомі давно. Андіс працював з нею, коли Єлена ще виступала на юніорських змаганнях, виграла з ним три турніри, непогано виступила на юніорському Ролан Гаррос.
В кінці сезону-2017 Остапенко вже була сенсаційною переможницею елітного Роллан Гарросу. Юшка став помічником головного тренера, поступово розширюючи свої повноваження. В першу чергу, вони з тенісисткою почали працювати над зменшенням кількості помилок.
Элина Свитолина. Фото – Getty Images
В цей же час він – капітан збірної Латвії на Кубку Біллі Джин Кінг. Збірна мала двох зірок – Остапенко та Анастасію Севастову, які не ладнали одна з одною. Напруга позначалася на результатах команди. Юшка відмічає, що примирення вдалося досягти під час матчу проти збірної Росії за вихід до Другої Світової групи. Кілька днів спілкування за його участі принесли позитив. Севастова та Остапенко налагодили відносини, атмосфера поліпшилася, Латвія виграла той матч.
На початку 2019 року Юшка йде з команди Єлени, та приєднується до штабу Аманди Анісімової. Сам він посилається на адміністративні проблеми. Перший турнір сезону Остапенко несподівано вирішила грати в Китаї. Юшка не мав часу отримати китайську візу, і не поїхав. Потім виникли подібні проблеми з австралійськими турнірами (хоча віза вже була). Зрештою, він вирішив припинити співпрацю.
Остапенко у 2018 році (поки Юшка був у її команді) не змогла повторити своїх попередніх досягнень. Зрештою, вона й пізніше в принципі нічого подібного не повторила. З головних турнірів – півфінал Вімблдону, третій раунд Австраліан Опен та ЮС Опен і фінал турніру в Маямі. На Ролан Раррос стався провал – діюча чемпіонка програла в першому раунді Катерині Козловій. Слід сказати, що українка – незручна для неї суперниця і веде 3-0 в особистих зустрічах з латвійкою.
На новому місці роботи Андіс міг стати одразу головним тренером Анісімової, але після довгих консультацій вирішили ділити повноваження з іншими фахівцями. Сам він відзначає, що в новій команді йому довіряли та поважали його власний особистий час.
Щойно латвієць приєднався, Анісімова виграла свій перший турнір на рівні WTA в Боготі. Навряд чи настільки велика заслуга безпосередньо нового тренера, але позитивна атмосфера в команді точно цьому сприяла. Того ж 2019 року Аманда дійшла до півфіналу Ролан Гаррос, вибивши ходом турніру чемпіонку Сімону Халеп.
Не можна сказати, що американка з Андісом стала зіркою тенісу. Це скоріше поступовий розвиток молодої тенісистки. Пандемія точно не додала для цього розвитку позитиву. За останній рік Анісімова суттєво втратила в рейтингу. З цікавих результатів цього сезону – дві поразки від Еліни Світоліної.
Элина Свитолина и Эшли Барти, Getty Images
Якщо Юшка все ще молодий тренер, який напрацьовує власний досвід серед еліти, то Бреснік має цього досвіду за кількох. Імовірно, саме австрієць підказав звернути увагу на Андіса, з яким непогано знайомий.
Гюнтер Бреснік тренує з середини 80-х років, працював з Борисом Беккером та багатьма іншими спортсменами. В його послужному списку – понад два десятка тенісистів із першої сотні. Він виховував як гравців, так і майбутніх тренерів.
Ернест Гулбіс свого часу назвав Бресніка кращим тренером техніки з усіх. До оціночних суджень латвійця (який і себе називав кращим гравцем у світі) можна ставитися по різному. Але головний мотив його підопічних – роботу австрійця цінують надзвичайно високо.
Найбільший останній його проєкт – виховання Домініка Тіма. Чи не половиною (якщо не більше) з усіх своїх навичок, знань та умінь австрієць завдячує саме Бресніку. Гюнтер – давній друг Вольфганга Тіма, який привів свого сина Домініка до його тенісної академії ще у три роки.
В певний момент Бреснік особисто взяв під контроль розвиток Тіма. Зокрема, ще в юному віці поставив йому одноручний бекхенд. Тім відзначав, що нова агресивна гра дала короткостроковий негативний ефект, невеликий спад в юніорському рейтингу. Але мала величезне значення для подальшого розвитку гравця.
Талант і наполегливість гравця, старання його батька (який також допомагав тренувати сина) та технічний геній Бресніка створили справжню світову зірку. Тім доріс до головного конкурента “Великої трійки” (Джокович, Федерер, Надаль), та заслужив прізвисько “принца ґрунту”.
Але в команді почався розкол. Бресніка звинувачували, що він виснажує гравця надмірно насиченим календарем. Сам тренер пізніше прийняв провину за втому та пов’язані з нею травми Тіма. Зрештою, Гюнтер та Вольфганг, що десятиліттями до цього дружили, розсварилися, Бреснік перестав тренувати Тіма.
Домініка часто змальовують як трудоголіка, який фанатично відпрацьовує на тренуваннях. Та й сам він дуже часто про свою гру чи підготовку говорить саме як про важку і кропітку працю. Очевидно, маючи змалку авторитарного тренера-батька та не менш авторитарного головного тренера, іншого бути не могло.
Доминик Тим, Getty Images
Під керівництвом Бресніка Тім став зіркою, досяг третьої сходинки світового рейтингу, виграв багато турнірів, кілька разів опинився за крок від перемоги на Ролан Гаррос. Після розриву ще був фінал французького мейджору, але все зруйнувала пандемія. Тім зараз далеко від своїх кращих кондицій. Важко сказати, чи зміг би він за нормальних обставин виступати краще без Бресніка. Але, найімовірніше, з Гюнтером він уник би такого спаду, як у 2021 році.
З осені 2020 року консультативно, а від зими 2021-го – вже як офіційний головний тренер, Бреснік працює з Гаелем Монфісом. Старт сезону вийшов не дуже вдалим, зате друга половина була якісною. Очевидно, Монфіс задоволений роботою з австрійцем – він не став би радити поганого своїй дружині.
Для Бресніка цілком звично делегувати повноваження. Він спокійно (та ефективно) може керувати “на відстані”, коли безпосередньо з тенісистом перебуває його помічник. Або консультує головного тренера, як у випадку Еліни.
Для Андіса Юшки робота з гравцем калібру Світоліної – це вперше. Але йому довіряють, та без підтримки він не залишиться. Поради та досвід Бресніка однозначно повинні стати в пригоді. У нас виходить молодий тренер з новими ідеями, та досвідчений фахівець, який чи не краще за будь-кого в світі знає, як ці ідеї втілити.
Чекаємо нового сезону.
